Через виклики війни зимові свята можуть не приносити нам звичної радості. Натомість ми можемо відчувати смуток, втому, самотність та провину.
Що робити з цими почуттям? Пояснює психотерапевтка Злата Гнатюк для Wonderzine.
Святкувати чи ні?
Прислухайтеся до себе. Не намагайтеся відповідати чиїмось очікуванням. Пам’ятайте, що це нормально не відзначати свята, якщо вам не хочеться робити цього. Якщо ж ви вагаєтеся, спробуйте піти на святкування, але не змушуйте себе зображати радість та не силуйте досидіти до кінця вечора.
Чи маємо ми право радіти?
Часто людей мучить почуття провини за те, що вони можуть відзначати свята з близькими, поки багато українців не мають такої можливості. Фахівці говорять, що люди, які заборонили собі будь-яку радість,почуваються значно гірше, аніж ті, хто докладає зусиль, щоби попри все насолоджуватися життям. Пам‘ятайте, що ваше почуття провини не допоможе людям, яким зараз складно.
Як бути, якщо рідні далеко?
Коли людина опиняється на новому місці, у нових обставинах, вона часто спирається на свої звички і традиції. Це дає змогу тримати зв’язок зі своєю країною та сім’єю. Згадайте свої сімейні традиції та відтворіть їх, навіть якщо поруч немає всіх близьких. Якщо ж у вас не було ритуалів і традицій, спробуйте створити їх самі.
Де знайти сенси під час святкувань?
Зимові свята – це про добро, єднання та чуйність. Можливо, ви знайдете для себе нові смисли свят саме в допомозі іншим, наприклад, військовим, людям з окупованих територій та вимушено переміщеним. Якщо ж у вас є знайомі у війську, не забудьте зателефонувати чи написати їм, навіть якщо вони не відповідають.
Немає коментарів:
Дописати коментар