Прив’язаність між мамою і дитиною

 Дитячий психолог

Прив’язаність між мамою і дитиною

- це те, звідки походить самостійність, дорослість і впевненість у собі у дорослої людини.

Вчені наполягають, що відчуття прив’язаності настільки важливе для дитини, що нічим не поступається споживанню їжі.

Науковці розподілили прив’язаність на 6 рівнів.

рівень. Прив’язаність через відчуття.

Відбувається через взаємодію з мамою у перший рік життя дитини. Важливими для малюка є мамина турбота, дотики, погладжування, запах, голос. Вважається, що це базова та найважливіша з усіх прив’язаностей.

рівень. Прив’язаність через схожість.

Діти від 1-2 років намагаються копіювати поведінку батьків і через це заявляють свій зв’язок із «своїми» дорослими. Імітування інтонації, ходи, дій батьків дитиною говорить про те, що дитина зрозуміла - щоб відчувати прив’язаність до мами, можна бути схожою на маму.

рівень. Прив’язаність через вірність і належність.

В 3 роки - батьки відчуваються для дитини як власність. «Мій тато», «моя мама». Бути прив’язаним - значить володіти тим, що для тебе найдорожче.

рівень. Прив’язаність через особисту важливість і значущість.

Приблизно у 4 роки дитина намагається бути особливою для тих, ким дорожить. Якщо батьки чимось незадоволені, то дитина намагається якнайшвидше отримати схвалення від батьків, стає слухняною і слідує усім правилам.

рівень. Прив'язаність через любов.

У період, коли дитині 4-6 років, батьки отримують найбільшу кількість листівок із зізнаннями у любові, сердечок та інших любовних малюнків.

Емоції дитини стають більш насиченими. Вже немає потреби, щоб батьки були безперервно з дитиною. Дитина може дарувати батькам любов у відповідь.

рівень. Прив’язаність через пізнання.

Дитина дорослішає і вже не намагається бути схожою на батьків. Навпаки, у дитини з’являються свої таємниці. І дитина хоче ділитися ними зі своїми батьками, хоче щоб її зрозуміли і не осуджували. Так виникає психологічна прив’язаність.

Вказані 6 рівнів прив’язаності запропоновані Гордоном Ньюфелдом, канадським психологом.

Якщо проживати зі своєю дитиною усі рівні прив’язаності, то дитина буде вам довіряти, переймати сімейні цінності, відверто спілкуватись і охоче прислухатися до всіх порад.

Якщо ж батькам не вдалося побудувати надійну прив’язаність, то дитина буде шукати її з іншими дорослими або однолітками.

Ніколи не пізно будувати стосунки із своєю дитиною. Можливо буде складно і незрозуміло. У цій делікатній справі допомогу завжди може надати психолог.

© PsyCenter