Сенсорна інтеграція

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

Сенсорна інтеграція - це назва методу, суть якого в тому, щоб допомогти дітям заповнити дефіцит сенсорного досвіду. Розповсюджена проблема коли діти неправильно інтерпретують тактильну, зорову, слухову, нюхову, смакову та рухову інформацію, що призводить до проблем поведінки, навчання, розвитку мовлення, спілкування, м'язового тонусу та координації.

Діти при порушенні обробки слухової інформації:

бояться гучних звуків;

не переносять деяких видів музики (або музику взагалі);

часто закривають вуха руками або голову подушкою чи навпаки, часто не чують, коли до них звертаються;

не люблять галасливого оточення, вулиці;

Про порушення зорової сенсорної системи можна говорити, коли дитина не любить ходити сходами, переступати перешкоди, дивитися в очі, віддає перевагу напівтемряві або темряві, вередує за яскравого світла, напружується, розглядаючи оточення і предмети.

При порушенні тактильного сприйняття:

діти не люблять гратися з пластиліном, піском, фарбами;

бояться забруднитися клеєм або брудом;

уникають дотиків до себе, самі не люблять торкатися багатьох предметів;

 різко реагують на деякі тканини з одягу, постільної білизни, певні конструкції одягу, наприклад, водолазки, светри з горлом, скаржаться на ярлики, нитки вишивки, що стирчать усередині футболок;

не терплять ходьби босоніж;

також відзначається зниження больової та температурної чутливості.

Моторні, вестибулярні дисфункції:

 за таких типів порушень дитина може вирізнятися незграбністю, незграбністю рухів;

 Уникати спортивних майданчиків, гірок, ігор із м'ячем, ніяк не освоює катання на велосипеді, не залазить по поперечинах, погано стрибає, небезпечно ризикує в рухливих іграх, пробує різні типи рухів і намагається триматися, хапатися за все, бо почувається нестійко.

 І основна відмінність дітей з подібними порушеннями - це складність концентрації уваги, особливо, якщо навколишнє середовище насичене тими подразниками, до яких вони особливо чутливі.

Якщо ви спостерігаєте у дитини поведунку, що вас насторожує, радимо не зволікати та звернутись до нейропсихолога.