Я хотіла поговорити на тему, по якій багато запитів зараз. Дитина далеко від батька. Сумує, але відмовляється від контакту, або сильно засмучується під час розмови.
Що нам важливо пам'ятати.


І нам, і самому батькові важливо частіше повторювати: твоєму батьку (мені) так шкода, що він (я) зараз не з тобою. Якщо б міг, кожну хвилинку був би поруч. Ти для нас найважливіше в житті.
Якщо дитина з мамою в іншому місті чи країні - Батько (Я) не поруч - не тому, що так вирішив і тебе покинув, а тому, що він не може покинути країну.

Якщо батько не може зателефонувати, написати - дитину важливо попередити.
Якщо кожного разу дитина при очікуванні близькості і недосяжності її відчуває біль - вона буде відмовлятись від неї. Буде відсторонюватися від контакту. Уникати розмов про батька.

Можна запитати - а про що б ти хотів розповісти татові?
Важливо створювати нові ритуали близькості - можливо, слова при вітанні та прощанні, можливо, тато зможе перед сном читати маленьку казку чи просто сказати "цілую".


І намагатись переключити її увагу на майбутнє - а що ти будеш робити після нашої розмови? (Допоможіть дитині сформувати плани).
І сказати, коли ви зможете точно вийти на контакт.

Я так бажаю, щоб всі вже були разом. Святкували Перемогу! І обіймались досхочу.
Так обов'язково буде.
Обіймаю, як хочу Перемоги!

Немає коментарів:
Дописати коментар