Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Частина 2

 Психологія здоров’я Health Psychology

Частина 2 (Частина 1 - див. публікацію від 26.04.2022)

Після події, що травмує, не у всіх виникає ПТСР. Більшість людей самостійно і швидко відновлюється - це свого роду "імунна система" психіки.

Що впливає на розвиток ПТСР у людини?

Наявність травматичих подій у минулому;

На скільки подія була непередбачуваною, неконтрольованою і страшною;

Якщо ця подія — справа рук людини, а не природи (землетрус, цунамі, інше), то ризик розвитку ПТСР буде вищим;

На скільки людина вважає себе виною у цій події, чи є в сім'ї втрати, чи є фактор зради, чи є після цього втрата роботи, житла, фізичні пошкодження;

Нестача підтримки оточуючих після події;

Захворювання або зловживання психоактивними речовинами;

Що підвищує стійкість до ПТСР?

Звернення за підтримкою до оточуючих, близьких або до групи психологічної підтримки;

Минулий досвід, де вдавалося справлятися зі стресовими ситуаціями;

Можливість контролювати хоча б маленьку частину життя, події. Робити те, на що можна вплинути;

Здатність діяти не дивлячись на страх;

Надання першої психологічної допомоги протягом перших 24 годин після події. Її необхідно отримати до сну.

Як лікується ПТСР?

З допомогою психотерапії (індивідуальної, групової);

Медикаментозне лікування;

Велике значення має допомога та підтримка близьких людей.

Іноді людина, яка має симптоматику ПТСР, але не бажає звертатися за допомогою до фахівців. Тому в цьому місці потрібно підтримати близького і допомогти їй все ж таки звернутися за консультацією;

Прогулянки, поїздки, спілкування, емоційна підтримка — це те, що допомагатиме близькій людині;

Варто більше дізнатися про ПТСР та спостерігати за симптоматикою для того, щоб більше розуміти про стан близької людини.

Як допомогти собі?

Проконсультуватися з лікарем і звернутися до психотерапевта, щоб більше розуміти, що з Вами відбувається і як з цим впоратися;

Дотримуватись регулярних фізичних навантажень;

Проводити час у спокійній обстановці з рідними та близькими людьми;

Ділити великі завдання на дрібніші, щоб розподіляти навантаження на себе і робити те, що можете зараз робити;

Розкажіть близьким про фактори, які можуть спровокувати симптоми. Це і турбота про себе, і про близьких. Вони знатимуть, що з Вами відбувається, як можна допомогти в гострій ситуації і не злякаються цього.

Під час лікування, симптоматика може знижуватися та знову підвищуватися. Головне — не вимагати від себе великих, швидких результатів та продовжувати лікування.

Бережіть себе!