Допомога батькам дитини з РАС в в умовах психоемоційної напруги

 Інститут спеціальної педагогіки і психології імені М.Ярмаченка НАПН України

Допомога батькам дитини з РАС в в умовах психоемоційної напруги

У період психоемоційної напруги, коли у батьків немає можливості відвести дитину в реабілітаційний центр, потрібно спробувати дотримуватися певних правил.

Багато дітей з РАС бачать сенс діяльності, коли вона ретельно розпланована (на цьому етапі можливе створення поопераційних карт, в яких буде послідовно відображено кожен процес, в який буде включена дитина в перебігу дня). Батькам необхідно набратися терпіння і розповідати, яким буде розпорядок дня, куди потрібно сходити, що зробити, яку послідовність дій вчинити, - ось для чого необхідні поопераційні карти, в яких схематично зображен алгоритм дій.

Всі проблеми, що виникають у дитини потрібно вирішувати строго поетапно, ставлячи перед собою ближні цілі: «Допомогти позбутися страхів», «Як реагувати на спалахи агресії і аутоагресії», «Як підключати дитину до загальних занять».

При ігрової діяльності бажано використовувати ігри з чітко окресленими правилами, а не сюжетно-рольові, де потрібно говорити. Причому, кожну гру потрібно програти багато разів, супроводжуючи кожну дію коментарями, допомагаючи дитині усвідомити своє тіло, для цієї мети підходять різні «тактильні ігри».

Батькам необхідно враховувати, що дитині з РАС важко диференціювати емоції інших людей (не кажучи вже про висловлення і розпізнанні своїх власних емоцій), тому потрібно підбирати для перегляду фільми і мультфільми з героями, у яких хороша міміка і намагатися гіперболізувати свою власну міміку, граючи в «настрої».

Аутичним дітям важко пристосовуватися до постійно мінливих умов, тому бажано, щоб весь уклад життя в сім'ї з такою дитиною відповідав завданням корекційної роботи, що включає єдність принципів ставлення до дитини з боку всіх членів сім'ї, послідовність і сталість у їх застосуванні.

Сім'ям, в яких є аутичні діти, корисно спілкуватися між собою (зараз дуже багато груп батьків в інтернеті і багато фахівців перейшли на дистанційну роботу) , при такому спілкуванні не рідко батьки перестають відчувати свою самотність, свою ізольованість. Відчуття того, що існують сім'ї з такими ж проблемами, нерідко підбадьорює, а сім'ї, що пройшли цей шлях раніше можуть допомогти порадою по догляду за дитиною. Батьки, спілкуючись між собою, не соромляться своїх дітей, не хвилюються через особливу поведінку, доброзичливо ставляться до дивацтв інших дітей. В результаті такого спілкування налагоджуються нові дружні зв'язки, життя набуває нових відтінків.

Батькам необхідно визнати за дитиною право бути такою, яка вона є - з невиразною промовою (або відсутністю такої), дивними жестами, неадекватною поведінкою. Намагаючись чомусь навчити дитину, не чекайте швидкого результату, результату взагалі чекати не варто. Навчіться радіти навіть невеликим його досягненням.

Заключним етапом роботи з батьками дитини з РАС в умовах психоемоційної напруги можна вважати наступний набір характеристик:

- здатність до співпраці зі спеціалістами для складання як короткочасних, так і довготривалих планів корекції;

- батьки повинні мати особисті інтереси, не пов’язані з дитиною, що сприяє їх самоактуалізації і самоствердженню.

Взаємодія з аутичною дитиною повинна мати в своїй основі любов і довіру. У своїй книзі «Мистецтво любити» Е.Фромм писав, що головними елементами любові є «турбота, відповідальність, повага і знання об'єкта любові».

Джерело