Існує думка, що тримати все під контролем – ознака відповідальності. Батьки часто живуть з відчуттям, що саме від них залежить усе: настрій дитини, її безпека, успіхи, реакції, поведінка, атмосфера вдома. І частково це правда – доросла відповідальність справді про увагу, планування, рішення, турботу.Але інколи контроль непомітно розростається: ми намагаємося втримати те, що не в нашому полі впливу: контролювати чужі емоції, передбачити всі ризики, зробити так, щоб дитина ніколи не засмучувалась, не злилась, не тривожилась. І тоді контроль перестає бути опорою, а натомість – приносить виснаження.
Розповідаємо, чому інколи відпускати контроль просто необхідно й чи насправді це так страшно, як здається.Збережіть, щоби повертатися, коли це буде потрібно!
Немає коментарів:
Дописати коментар