Цінність смутку: 7 книжок, які допомагають пережити втрату

 Цінність смутку: 7 книжок, які допомагають пережити втрату

Тетяна Гриньова

Колаж: "ТиКиїв"

Далеко не всіх вчили у дитинстві справлятись із горем та смертю, і до цього, напевно, ніколи не можна бути готовим. Ми живемо у часи повсякденних випробувань та трагедій, тому нам потрібно берегти своє ментальне здоров'я та життєву енергію. Всі психологічні підходи, серед яких — читання літератури про проживання горя та смутку, точно стануть у пригоді. 

У добірці "ТиКиїв" зібрав книжки, що допоможуть усвідомити та пережити втрату найближчих людей. 

Рейчел Кларк, "Любе моє життя"Докторка Рейчел Кларк, спеціалістка з паліативної медицини, у своїй книжці ділиться досвідом роботи в госпісі — місці, яке лякає і яке багато хто вважає занадто трагічним. Щодня вона підтримує пацієнтів, які наближаються до кінця свого життя, допомагає їм упоратися з болем та страхом перед невідомістю, а також прийняти власну смертність. 

Особистий досвід авторки також знайшов своє відображення у книзі. У 2017 році батькові Кларк діагностували невиліковну форму раку, і вона на власному прикладі відчула, що навіть найкраща паліативна допомога не може позбавити болю від втрати близької людини. Попри це, жінка стверджує, що госпіс — це місце, де існує більше любові, доброти, вдячності й співчуття, ніж можна уявити.

Книжка "Любе моє життя" є посланням любові до батька, професії та самого життя, нагадуючи про важливість людських стосунків і усвідомлення того, що час минає для всіх нас, незалежно від віку чи стану здоров'я. Книга також розкриває аспекти паліативної допомоги, які виходять за межі традиційних уявлень про смерть: історії про людяність, глибоку емпатію та зв'язок з іншими, що надає сенсу останнім миттям життя.

Едіт Еґер, "Вибір. Прийняти можливе"

 

"Вибір" — це правдива й відверта історія про надзвичайну силу волі та можливості нашого тіла й психіки, коли мета — вижити. Едіт Еґер пережила жахи Аушвіцу, втративши батьків, зараз вона — відома психотерапевтка, спікерка великих конференцій у США, гостьова лекторка провідних університетів. За понад 40 років практики вона допомагала ветеранам війни, жертвам сексуального насильства, студентам, громадським лідерам, бізнесменам, людям із залежностями та тим, хто стикається з тривогою, депресією або зрадою. У книзі авторка розповідає про власну травму, процес зцілення та терапевтичні методи, які допомогли їй і багатьом іншим людям знайти внутрішню силу.

Історія Едіт Еґер показує, що, попри обставини, ми завжди маємо вибір — продовжувати боротися і жити. До речі, Білл Гейтс рекомендує читати "Вибір" тим, хто шукає розради й підтримки у складні часи, а Опра Вінфрі пише, що ця книга змінила її життя назавжди. 

Сьюзен Кейн, "Цінність смутку. Як втрати, любов і туга роблять нас сильнішими"

 

Чому важливо проживати різні емоційні стани? Навіщо відпускати старі історії? Чи можемо ми успадковувати біль через покоління, як спадок? І як прийняти власну смертність, щоб стати цілісними? Авторка пропонує відмовитися від нав'язливого позитивізму, який часом може відчуватися як насилля, і визнати цінність та силу смутку. Сьюзен Кейн переконує, що без печалі не може бути справжньої радості: якщо не давати виходу смутку, ми не зможемо повноцінно відчути щастя.

Книга розповідає про силу світогляду, який Сьюзен називає "гіркою радістю", — коли вмієш цінувати переживання втрати й болю, що можуть призвести до особистісного зростання та краси. Авторка відкриває маловідомий аспект ментального здоров'я і пропонує путівник з проживання горя, щоб жити повним життям. 

Сьюзен Кейн — американська письменниця та викладачка, авторка книги "Сила інтровертів. Тихі люди у світі, що не можуть мовчати", в якій наголошує, що сучасна культура часто недооцінює риси та потенціал інтровертів.

Джоан Дідіон, "Рік магічного мислення"

 

Джоан Дідіон описує, як вона прожила рік після раптової смерті чоловіка, з яким вона була разом 40 років. Її мучать питання: чи могла вона якось вплинути на те, що трапилося, чи могла розпізнати знаки, які розставляла доля? Чи то були не знаки? Авторка відзначає ознаки магічного мислення і намагається розібратися зі своєю свідомістю, своїм сприйняттям, своєю пам'яттю.

Джоан Дідіон, редакторка американського Vogue в 1960-і роки, ікона стилю, голлівудська сценаристка і письменниця, почала писати цю книжку в травні 2004 року, через чотири місяці після того, як її чоловік Джон Данн впав у вітальні їхньої квартири у Верхньому Іст-Сайді і помер від серцевого нападу. За годину до цього пара повернулася додому з лікарні: в цей момент там у комі перебувала їхня 38-річна донька Кінтана, яка впала в кому через септичний шок, викликаний пневмонією.

"Життя швидко змінюється. Життя змінюється в одну мить. Ти сідаєш вечеряти і життя, яким ти його знав, закінчується. Це питання жалості до себе". Це епіграф до книжки, яка увійшла в список 100 найкращих книг ХХ століття за версією Time і була номінована на Пулітцерівську премію. 

Меґан Девайн, "Це ОК, якщо ви не ОК. Як пережити горе і втрату"

 

Втрата та горе вибивають зі звичної колії життя, яке, однак, продовжується. Більшість людей заохочують якомога швидше повернутися до буденного ритму, але втрата — це стан, який необхідно повністю прожити.

Меґан Девайн, психотерапевтка і жінка, яка пережила смерть коханого, з глибоким розумінням пише про невисловлену скорботу, любов і процес зцілення. Вона ділиться своїм особистим досвідом і пропонує методи та вправи, що допоможуть полегшити страждання й біль.

Ця книга стане підтримкою для тих, хто втратив близьку людину, допоможе прожити невимовне і знайти своє місце в новій реальності. Вона також навчить тих, хто поруч, як правильно підтримати, не завдаючи шкоди.

Турюн Ліан, "Лише хмари танцюють з зірками"

 

Повість норвезької письменниці Турюн Ліан починається трагічно: замість того, щоб йти до школи, Марія готується до похорону молодшого брата. Це зворушлива, але водночас життєствердна історія про дівчинку, яка раптом почала почуватися чужою всюди і ділити своє життя на "до" і "після". Втративши братика, Марія тепер боїться втратити й батьків: маму, яка через горе не може повернутися до нормального життя, і тата, який намагається впоратися з ситуацією, але цього виявляється недостатньо. Її новий друг Якуб показує їй, як танцюють зорі, і допомагає зрозуміти, що потрібно брати справу у свої руки й робити все можливе, аби йти вперед.

Ця книга сподобається читачам будь-якого віку, адже вона виходить за межі вікових категорій, життєвих поглядів та вподобань. Вона стоїть осторонь дрібних проблем і переживань, розповідаючи про те, що відчуває кожен з нас і від чого неможливо застрахуватися: про життя, смерть і складний шлях реабілітації.

Кетіль Бйорнстад, "До музики"

 

Ще один норвезький роман: письменника, композитора і піаніста Кетіля Бйорнстада. У головного героя, юного Акселя Віндінґа, помирає мама, і руйнується сім'я після її смерті. Аксель поступово втрачає дорогі йому речі, включно з коханням, яке вислизає з його життя. Він повністю поринає у світ музики, віддаляючись від своїх почуттів та переживань, прагне її опанувати і підкорити. Це роман про дорослішання, втрату, кохання, насилля, безпорадність і пристрасть, що формують особистість на шляху до зрілості.

"До музики" занурює читача в складний та емоційний світ молодих піаністів, які не тільки товаришують, але й конкурують між собою, відчуваючи постійний тиск батьків, учителів, критиків і власних амбіцій. Їхня головна пристрасть — музика, яка стала для них сенсом життя, мірилом успіху, своєрідним спортом, і єдиним шляхом до самореалізації.

Джерело