Чи справді наші діти передчасно дорослішають через війну?

 Голоси дітей 

Чи справді наші діти передчасно дорослішають через війну? Пояснює психолог «Голосів дітей» Сергій Михайлик в матеріалі Свідомі

Восьмирічний хлопчик, рятуючись з мамою від війни в Україні, опинився в чужій країні. Йому довелося вчити нову мову, нові маршрути до школи та додому, долати щоденний стрес, бо не вдома, бо все чуже, бо такі незрозумілі букви та слова

Щоб мама могла працювати й обом було за що жити, школяр мусив опанувати нові навички: їздити до школи кілька зупинок самотужки (вдома дитину скрізь возили батьки), купувати деякі продукти, переходити дорогу. І навіть готувати їжу, коли мама захворіла.

Іноземці ним часто захоплюються: «Це ж чудово, що у свої 9 він такий самостійний!», «О, сам у спортивну секцію їде? Круто», «Готує омлет? Це ж так рано!».

Малим дівчаткам та хлопчикам, які залишилися в Україні, довелось усвідомити, як діяти у школі та садку під час повітряної тривоги, який рюкзачок брати, кого хапати за руку, коли клас / група спускається до сховища, яку пісню співати для заспокоєння. Як реагувати, коли плаче мама, читаючи новини чи повідомлення в телефоні…

Українські діти зіткнулись із раніше незнаними їм викликами. У соціумі це почали називати вимушеним дорослішанням. Чи так це насправді? І як впливає на ментальне здоров’я дітей, читайте в статті тут https://bit.ly/3MDWo4l