Дитина 1-3 років почала кусатися, щипати, битися

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

У віці 1-3 років така поведінка є природною, оскільки малюки ще вчаться розуміти та висловлювати свої емоції. Проте це не означає, що її слід ігнорувати.

Найважливіше для батьків — реагувати спокійно. Якщо дитина кусається чи б’ється, важливо чітко й м’яко пояснити: «Кусатися не можна. Це боляче». Гучний крик або покарання лише налякають дитину, але не навчать її, як поводитися інакше.

Дитина може кусатися чи битися через дискомфорт, голод, втому або сильні емоції, такі як роздратування чи злість. Іноді це спосіб привернути увагу, якщо дитині бракує слів, щоб висловити свої потреби.

Батькам слід навчати малюка альтернатив: наприклад, замість кусання показати, як можна сказати «я злюся» або запропонувати іграшку, яку можна стиснути чи потягнути.

Емпатія також важлива. Малюк повинен зрозуміти, як його дії впливають на інших. Наприклад, якщо він когось вкусив, варто сказати: «Твоєму другу боляче. Давай попросимо вибачення». Важливо пояснювати та підтримувати позитивну поведінку, хвалячи дитину за те, що вона спокійно висловила свої бажання або стримала емоції.

Покарання чи фізичне насильство не вирішують проблему, а лише посилюють тривогу у дитини. Замість цього варто встановлювати чіткі межі, пояснюючи, що так робити не можна, але водночас надавати підтримку.

Якщо поведінка стає дуже частою чи агресивною, це може бути ознакою стресу або інших внутрішніх проблем, і в такому випадку доцільно звернутися до дитячого психолога. Терпіння, любов і розуміння допоможуть малюку навчитися краще виражати свої емоції й контролювати свою поведінку.

(с) нейропсихолог центру Вікторія Книш @vikulintus