Інститут психології та системної терапії Ресурс MIGIS
«В основі всіх залежних відносин — якась гостро-незадоволена потреба. Тоді людина живе у постійному страху, що позбудеться «постачальника щастя».
Щоб склалися здорові та справді щасливі стосунки, важливо знати той гачок, на який тебе спочатку ловлять, а потім на ньому тримають, як наркомана на голці.
І подумати, як його позбутися.
Чим більше ти сам задовольняєш свої потреби, тим менше гачків і надто глибоко вони не ввійдуть у тебе. Це як енергонезалежний будинок, який генерує все, що потрібне для життя.
Звичайно, від чогось чи когось ми завжди певною мірою залежні, але важливо, щоб це була мінімальна залежність, а не хвороблива прихильність і гостра потреба в ресурсі.
Наприклад, щоб не залежати фінансово, треба самому заробляти. А щоб не залежати від людини емоційно, важливо налагодити добрі стосунки із собою. Впізнати себе краще, встановити постійний теплий контакт, підтримувати себе, радувати. Знати, що ти впораєшся, хоч би що трапилося.
Тобто спілкуватися з собою, як із найближчою людиною. Тому що, по суті, ти і є для себе найближчою людиною.
Люди приходять і йдуть, але ти в себе завжди будеш.
Якщо є хороший контакт із собою, повага до своїх почуттів та потреб, самопідтримка, то твоя внутрішня електростанція безперебійно працює в будь-яких умовах, у будь-яких ситуаціях, постачаючи стільки кохання, скільки потрібно для нормального життя. Звісно, чудово, коли тебе люблять інші. Але любов ззовні — це приємне доповнення до твого внутрішнього джерела любові, що не вичерпується.
Чим вищий рівень автономності, тим менше гачків, на які тебе можуть зловити і змусити робити те, що ти не хочеш, тримати у постійному стресі та залежності. Автономність дає внутрішній спокій, впевненість у собі, а на цій базі зростають здорові стосунки, улюблена робота чи справа мрії, прекрасне фізичне самопочуття — загалом усе те, що прийнято називати щастям…»
- © Tatiana Gromova Godard -
Немає коментарів:
Дописати коментар