Дорослим задля подумати: про покоління Ні-Ні від української психологині

 Катерина Гольцберг

ПОКОЛІННЯ Ні-Ні

В своїх роздумах про майбутне, я часто спираюся на Теорію поколінь, яка дуже непогано пояснює ті чи інші вподобання різних поколінь щодо освіти. Наприклад, Ікси до освіти ставилися і ставляться з повагою, вважають її необхідною і цінною. А ось Мілєніали її спочатку зненцінили, а потім сталося дивне: вони зрозуміли, що вона необхідна, отримали її трохи згодом і не можуть зупинитися - отримують вже другу, третю, четверту вищу освіту.

А що ж Зумери?.. Ха! А тут стається щось незрозуміле... Зумери настільки різні, що окреслити віковими рамками їх прагнення до освіти майже неможливо.

Вони незбагненно різні. Тому, для пояснення їх освітніх вподобань, з’явилося ще одне нове позначення, яке виникло в Іспанії, а потім з’явилося і в англомовному просторі.

Покоління Ні-Ні. Тут немає вікових рамок, рамками окреслено сАме виховання цих людей. Так, це молоді люди від 14 до 30 років, які не хочуть Ні вчитися, Ні працювати.

Покоління Ні-Ні (ісп. La generación Ni-Ni: los que ni estudian ni trabajan, букв. Не навчаються і не працюють, не займаються ні тим, ні іншим)

Далі в англомовному світі з'явилася назва NEET (Not in Employment, Education or Training). Те саме. Загальний освітній нігілізм...

Чому так сталося? - розмірковую я.

Гадаю, що в певний момент, батьки тих дітей (майбутніх Ні-Нішок), чи то через почуття провини, чи то через брак часу на виховання та взаємодію з дітьми, вирішили, що можна позбутися всіх проблем в вихованні, якщо не відмовляти дітям в їх бажаннях. Приправлені думками "популярних психологів" про те, що некуплений дитині велосипед і будь яка відмова, то є - жахлива травма для дитини, батьки боялися сказати тверде "ні" дитячим забаганкам. Діти зростали без відмов, без вміння чекати, з дивними налаштуваннями застосунку "Істерика", який вмикався при першій нагоді.

Тепер багатьом стало зрозуміло, що травма - це дещо інше. Це втрачений дім, біженство, втрата близких, друзів, школи, собаки. Це насильство, війна, зустріч з ворогом, ракетні обстріли... А велосипед можна купити навіть в дорослому віці. Найкращий. І заробити на нього собі самому.

Але звичка все мати тут і тепер у багатьох закарбувалася. Вона стала фундаментом особистості, яка вже не хоче прикладати зусиль щоб щось здобути свідомо і самостійно.

Ні, так не у всіх. Серед нас є дуже багато вмотивованих дітей, які хочуть і вміють напружувати розум і м'язи, які діють і досягають. Які хочуть.

Але що робити з НіНі?

Не знаю...

Але впевнена, що найкращий педагог, якого я знаю, Януш Корчак був абсолютно правий:

«Дитяче «дай», навіть просто простягнута мовчки рука мають зіткнутися колись із нашим «ні», а від цих перших «не дам, не дозволяю» залежить успіх цілого та величезного розділу виховної роботи».

Що ж, ми маємо зупинитися...