Емоційне замороження

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Емоційне замороження

Війна триває і війна виснажує, робить нас нечутливими. Українці пережили вже всі стани, які спостерігаються під час потужних руйнуючих подій. І те, що наразі значна частина суспільства переживає емоційну втому, можна пояснити тим, що вже понад 2 років ми знаходимося в стані тривалого стресу. Чергові новини про обстріли, втрати, руйнування інфраструктури вже майже не викликають емоцій, людина ніби знаходиться в стані емоційного замороження. Наш больовий поріг під час війни досяг межі, і щоб остаточно не зруйнуватися, психіка вмикає захисний механізм.

Така емоційна анестезія — природній захисний механізм завмирання (пригадаємо типи реакції на стрес: бий, біжи, завмри). Він працює незалежно від того, спостерігаємо ми за новинами в месенджерах чи самі постраждали від воєнних дій. Така реакція завмирання психіки на потужні емоційні події спрямована на збереження самої психіки. Іноді можемо піймати себе на думці “Я розумію, що це жахливо, але емоційно не можу переживати, як раніше”.

Чого так трапляється? Коли з нами відбуваються якісь загрозливі чи неприємні ситуації, в мозку активізовується мигдалеподібне тіло. Воно спрацьовує наче сигналізація, яка повідомляє про небезпеку, і у кров викидається велика кількість адреналіну. Коли стресових ситуацій багато, мигдалеподібне тіло звикає до них, а організм звикає до великої кількості адреналіну. Таким чином це стає нормою.

Під час стресу психіка не обирає “хороші” чи “погані” емоції блокувати і про всякий випадок блокує все. Тож з часом ми помічаємо, що не можемо відчувати наповну позитивні емоції у всіх сферах життях, в тому числі в стосунку, що значно погіршує нашу якість життя і банально здатність до виживання.

Емоційне заціпеніння — природна біологічна реакція, тож можливе порушення інших систем: зниження апетиту, порушення процесу сну, слабкість імунітету, м’язові затиски, стиснуті щелепи та “рука в кулаці” (особливо це помітно, коли намагаємось заснути). Звертаємо увагу на такі сигнали, не нехтуємо фізичним станом, намагаємося самостійно подолати стан емоційного “заморожування”.

Як допомогти собі “розморозити” емоції?

* Пригадайте, як ви в минулому долали тривалі стреси. Що вам допомагало тоді. Скоріш за все, це саме ваш спосіб долання, тож є надія, що він спрацює.

* Підтримуйте контакти. Спілкуйтеся з людьми, говоріть з ними, діліться своїми переживаннями. Ви здивуєтесь, що багато хто відчуває те саме і що ви не унікальні у своєму досвіді. Це нормалізує ваш стан.

* Робіть майндфулнес торкання, усвідомлені дотики та рухи, нехай шкіра отримає приємні відчуття. Доторкайтеся до того, від чого “метелики” в грудях: погладьте кота або собаку, обійміть близьку людину, дитину. Станьте під теплий або прохолодний душ. Зробіть декілька танцювальних рухів.

* Передивіться старі улюблені фільми, які бачили багато разів. Або поставте музику, яку любили слухати раніше. Це допоможе вивільнити емоції.

* На роботі не вимагайте від себе продуктивності, яка була раніше. Стан завмирання потребує певної затрати енергії, тож звісно, що знижується рівень когнітивних процесів: гірше запам’ятовувати, концентруватися.

* Складайте маленькі плани. Це дозволить бачити майбутнє і допоможе краще почуватися в теперішньому.

Автор статті: практичний психолог Ірина Малік.