Дитина не хоче вчитися

 Центр практичної нейропсихології - Одеса

“Він нічого не хоче. Йому не цікаво. Я вже не знаю, як мотивувати...” — такими словами часто починається розмова про дитину, яка “не хоче вчитись”.

Але давайте поглянемо глибше. Не хоче — це не про лінощі. Це сигнал. Що щось не так. Можливо, складно. Можливо, страшно. Можливо, незрозуміло, навіщо все це. А іноді — просто немає ресурсу: дитина втомлена, виснажена, перевантажена очікуваннями й розкладом.

Мотивація не з’являється від слів “треба” або “будь старанним”. Вона виростає там, де є відчуття успіху, підтримка, цікавість. Там, де можна помилитись — і тебе не засудять. Там, де поруч дорослий, який вірить, що все вийде, але не тисне.

Тому якщо дитина не хоче вчитись — варто не змушувати, а запитати: що їй складно? що не подобається? а що навпаки — захоплює? І почати звідти.

Поверніть навчанню гру. Читайте вголос замість нудних вправ, готуйте разом і рахуйте інгредієнти, дивіться пізнавальні мультфільми, ведіть маленькі щоденники з цікавими фактами або простою рефлексією “що було класного сьогодні”.

Дитячий мозок вчиться не через “мусиш”, а через “о, як цікаво!”.

І коли ми це пам’ятаємо — навіть математика може пахнути корицею, а письмо — починатись із листа для бабусі.

Навчання — це не марафон із нагородою за перше місце. Це подорож. І важливо, щоб дитина не втратила в ній себе.

(с) Вікторія Книш @vikulintus - нейропсихолог, дитячий психолог