Коли дитина порушує правила

 Svitlo - проєкт психологічної підтримки

 Коли дитина порушує правила: як бути?

Батьки часто запитують:

«Ми все робимо правильно: домовляємось, попереджаємо, вводимо наслідки. Але дитина ігнорує. Їй байдуже. Що з нами не так?»

 Справді, є базові речі, які підтримують порядок у сім’ї - це не «магічні інструменти», але вони створюють передбачуваність і опору:

 Прозорі правила. Дитина має чітко знати, що саме можна, а що ні - без натяків, обмовок і завуальованих вимог.
 Попередження про наслідки. Щоб дитина знала, до чого призведе порушення - заздалегідь, не постфактум.
 Наслідки, які справді настають. Без нескінченних попереджень: пообіцяв - виконав. Інакше слово дорослого знецінюється.
 Послідовність у діях. Навіть найрозумніше правило не працює, якщо його застосовують залежно від настрою чи обставин.
 Єдність дорослих. Дитина швидко вчиться, що можна "домовитись" із кимось м’якшим. Тому важливо, щоб усі дорослі, які впливають на виховання, дотримувались спільного підходу.
 Відзеркалення емоцій + твердість. Дитина має право злитися, розчаровуватись чи протестувати. І водночас - дорослий може залишатись стійким:
«Я розумію, що тобі це не подобається. Ти можеш злитися. Але у нас є домовленість, і я її дотримуюсь. Це моя відповідальність як дорослого».

 Але якщо ви читаєте це й відчуваєте роздратування або безнадію - це теж нормально. Ці пункти можуть не завжди спрацьовувати.

 Що, коли ви вже все пробували, але дитина...

…ламає правила навмисне
…каже: «мені все одно»
…влаштовує істерики
…б'є батьків або тікає з дому

Це вже не про "виховання". Це - про кризу.

 Часто за такою поведінкою ховається:

зруйнована довіра до дорослих
глибока емоційна ізоляція
невміння справлятись зі стресом або тривогою
потреба у зв’язку, яка реалізується через конфлікт.

 І тут правила не допоможуть, бо система "контроль – покарання" працює тільки там, де збережений зв’язок і безпека.

 Що може підтримати в таких ситуаціях?

 Зміщення фокусу з "контролю" на "контакт".
Питання не в тому, як "змусити" дитину слухатись, а - як повернути стосунок.

 Регулярний емоційний зв’язок.
Навіть 10 хвилин поруч без вимог. Спільна гра. Вечеря без повчань. Просто "бути разом".

 Власна стабільність.
Дитина не заспокоїться, якщо поруч із нею виснажений, тривожний дорослий.

 Як в літаку: спершу - киснева маска собі.
Ви маєте право бути втомленими. Маєте право не знати, як діяти. І маєте право звернутись по допомогу.

 Якщо ви на межі - це не ваша поразка.

Це ознака, що вам потрібна підтримка.
Не соромтесь звертатися до психолога. Не чекайте, поки все вибухне. Ви - не самі.