Якщо батьки були холодними, жорстокими, непередбачуваними або відсутніми емоційно, дитина запам’ятовує, що любов = біль, відсутність стабільності або страх.
Травма створює "емоційну карту". Психіка дитини намагається вижити в умовах нестачі безпеки, тому формує захисні патерни:
догоджати, щоб отримати любов, ігнорувати свої потреби, терпіти приниження, бо "інакше ще гірше".Ці ж патерни часто залишаються у дорослому житті — і реалізуються у виборі партнера.
Сандра каже: “Я обирала ці небезпечні стосунки, тому що вони були мені знайомі”.
У дорослому віці людина часто (неусвідомлено) тягнеться до партнерів, які викликають ті ж емоції, що й у дитинстві. Якщо в дитинстві була нестача любові — її шукають у недоступних, холодних людях. Якщо були аб’юзи — можуть виникати стосунки з агресорами.Без усвідомлення й опрацювання травми, людина може десятиліттями ходити по колу:
обирати токсичних партнерів, терпіти емоційне насилля, боятися самотності й залишатися в нещасливих стосунках, відштовхувати добрих і стабільних людей, бо "з ними нудно".Метод EMDR допомагає "перепрошити" ці глибинні емоційні сценарії, а також навчитися розпізнавати токсичні стосунки,
розвивати нові моделі прив’язаності,
обирати партнерів не через травму, а через цінності.
Немає коментарів:
Дописати коментар