Для розуміння

 Міжнародна Психологічна Асоціація Проективних Методик

Військові і цивільні по різному проживають тривогу та страх смерті.

Реакція на небезпеку у військових і цивільних відрізняється не лише психологічно, а й біохімічно та часово:

1. Притуплення тривоги у військових — адаптивна реакція:

• Під час бойових дій військовий не може дозволити собі паніку чи повну емоційну реакцію, бо це загрожує життю — своєму і побратимів.

- Мозок вмикає "аварійний режим":

- приглушуються емоції,

- знижується чутливість до страху,

- посилюється концентрація на завданні.

Це нейрофізіологічна самозахисна стратегія: не "через холодність", а через виживання.

2. Гормональний фон військового в бою:

• Адреналін — швидкий запуск: підвищує пильність, серцебиття, реакцію.

• Кортизол — тривалий ефект: пригнічує біль, страх, знижує "зайві" емоції.

Військовий на фронті часто перебуває в гіпертонусі:

тіло активне, але психіка "заморожена".

• У таких умовах немає часу проживати почуття — вони відкладаються в "емоційний рюкзак".

3. Відкладене проживання емоцій:

• Коли небезпека минає (ротація, демобілізація, госпіталь) — відбувається "відлига":

→ з’являються сни, флешбеки, роздратування, сльози, вина, тривога.

• Людина часто не розуміє, що з нею відбувається:

"Чому зараз мене накрило, якщо тоді я був спокійним?"

Це типовий прояв відкладеної емоційної реакції, і він нормальний. Він означає, що психіка "відтанула".

Автор - психолог Ольга Шабловська