ЯК ПОЧАТИ ЦІКАВИТИСЬ СОБОЮ: З ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ПОВЕРНЕННЯ ДО СЕБЕ (частина 2)
Ми звикаємо цікавитись усім, окрім себе. Людьми, новинами, трендами, чужими життями. Відволікаємось, тому що внутрішня тиша — лячна. У ній може раптом виявитися, що ми не розуміємо, хто ми, чого хочемо, і чому взагалі живемо саме так.
Цікавитись собою — це не «накручувати себе». Це не егоїзм і не зацикленість. Це спроба нарешті звернутися до себе, як до живої людини, а не функції. Почути: що я зараз відчуваю? Що мене напружує? Що приносить радість? Звідки взялися мої мрії — і чиї вони насправді?
Повернення до себе — це завжди з простого. Не з книжок і курсів, а з щирого:
«А як я?»
«А мені це ок?»
«А чого я зараз насправді потребую?»
Це розмова, яку ми часто не ведемо з собою роками. Але як тільки починаєш — стає ясно: ти не загублений. Ти просто давно себе не слухав.
Цікавитись собою — це акт турботи. Це як повернутись додому й сказати: «Я тебе бачу. Я тебе чую. Мені важливо, як ти почуваєшся.»
І от тоді — починає народжуватись зв’язок. І перші ознаки довіри до себе.
Немає коментарів:
Дописати коментар