Панічна атака у дитини
Через жахливі події війни діти можуть періодично відчувати напади панічної атаки.
Панічна атака – це раптовий напад сильного страху без видимої причини. Це не обовʼязково жах перед реальною небезпекою – панічна атака може статися з будь-ким, будь-де і будь-коли. І діти, на жаль, не виключення.
Панічна атака у дитини: що робити?
Світлана Ройз наголошує: якщо у дитини почався приступ паніки, спершу зарадьте фізичним симптомам, а далі намагайтеся повернути її до реальності.
Психологиня радить діяти таким чином:
►Прискорене серцебиття та дихання – попросіть дитину зробити кілька глибоких вдихів, а потім дихати разом з вами повільно та глибоко, так, щоб видих був довшим за вдих.
►Тремтіння – потрясти руками, а потім усім тілом, наче собака, яка струшує з себе воду.
►Зоровий контакт – намагайтеся зловити погляд дитини і утримувати його.
►Комунікація – говоріть спокійно, повільно, звичними дитині фразами, звертайтеся на ім'я.
►Дія – дайте що-небудь попити.
►Переключити увагу – попросіть у деталях описати якийсь предмет поруч або порахувати людей в одязі певного кольору.
►Фіксування безпеки – промовте, що все добре, що було складно, але ви впоралися, а потім разом відновіть хронологію подій.
Допомогти вгамувати страх дитині допоможе встановлення зорового контакту, обійми (лише за згодою дитини), визнання факту, що дитина злякалася, має на це право, і ви їй допоможете, ви поруч.
А от чого НЕ варто робити, то це просити дитину заспокоїтися і не боятися, знецінювати її емоції фразами типу "нічого страшного", трусити дитину за плечі, плескати перед її обличчям в долоні і, звісно ж, давати ляпаса.
Це не допоможе, а може ще більше загострити стан дитини. Крім того, вона буде відчувати провину за свій страх і не буде бачити в дорослому людину, яка реально може їй допомогти.
Немає коментарів:
Дописати коментар