Ця інформація ґрунтується на реальних і дуже відомих нейробіологічних дослідженнях свободи волі, зокрема на експериментах із використанням функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) та електроенцефалографії (ЕЕГ).
Професор Джон-Ділан Гайнс із Берлінського центру передових нейровізуалізаційних досліджень (Bernstein Center for Computational Neuroscience) провів наступний експеримент:
Завдання для піддослідних - учасники дивилися на екран, де з високою швидкістю змінювалися літери, і мали в будь-який довільний момент натиснути на одну з двох кнопок (лівою або правою рукою).
Головне — зафіксувати (запам'ятати літеру на екрані), коли саме вони прийняли усвідомлене рішення натиснути кнопку.
Вимірювання - у цей час їхній мозок сканували за допомогою МРТ.
Результат - комп'ютерна програма (класифікатор даних моніторингу), аналізуючи паттерни активності у фронтополярній та тім'яній корі, могла передбачити, яку саме кнопку (ліву чи праву) натисне людина, за 7 секунд до того, як сама людина усвідомлювала свій вибір.
Оскільки МРТ реєструє зміни швидкості кровотоку із затримкою (гемодинамічна відповідь відстає приблизно на кілька секунд), науковці дійшли висновку, що реальна нейронна активність починалася навіть за 10 секунд до усвідомлення.
Цей експеримент став продовженням класичних і ще більш радикальних для свого часу дослідів Бенджаміна Лібета (Benjamin Libet) 1980-х років.
Лібет за допомогою ЕЕГ виявив так званий «потенціал готовності» (readiness potential), який виникав у мозку за 300–500 мілісекунд до того, як людина усвідомлювала намір поворухнути пальцем.
Гайнс просто розширив цей часовий проміжок за допомогою сучасніших технологій.
Фраза "Ваш мозок приймає рішення за 7 секунд до того, як ви про це дізнаєтеся... Вас не питали, вас повідомили" звучить ефектно, але з точки зору сучасної нейробіології та філософії свідомості вона містить кілька нюансів.
Точність передбачення не є абсолютною - комп'ютерні моделі Гайнса передбачали вибір лівої чи правої кнопки з точністю близько 60% (при випадковому вгадуванні 50%). Тобто це не стовідсотково зумовлене рішення, а радше «нахил» чи «підготовка» нейронної системи до певного вибору, а не остаточний фінал процесу.
Прості рухи проти складних рішень - в експериментах досліджувалися найпростіші моторизовані акти (натискання кнопки без жодної мотивації чи інтелектуального зусилля). Результати таких тестів не можна автоматично екстраполювати на складні життєві вибори — наприклад, купівлю квартири, вибір професії чи написання наукової статті, де задіяні довгострокове планування, зважування цінностей та логічний аналіз.
Помилка дуалізму («Я» проти «Мого мозку») - сучасна наука розглядає свідомі та несвідомі процеси як єдину систему. Несвідома підготовка рішення — це теж частина вашої особистості, а не сторонній агент.Сам Бенджамін Лібет, а згодом й інші дослідники (наприклад, у роботах Патріка Гаггарда або дослідженнях Джона-Ділана Гайнса пізніших років, зокрема 2015 року) виявили, що усвідомлене «Я» має час відхилити автоматично сформований мотивований імпульс.
Людина спроможна скасувати дію (сказати несвідомому імпульсу «стоп») приблизно за 200 мілісекунд до її фактичного виконання.
У філософії та нейронауці це жартівливо називають не «free will» (свобода волі), а «free won't» (свобода «не-волі» або право вето).
Мозок може запропонувати дію, але свідомий контроль здатний заблокувати її реалізацію.
Немає коментарів:
Дописати коментар