ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ВИРАЖАТИ ЗЛІСТЬ ЕКОЛОГІЧНО
«Він одразу б’є.»
«Кричить, кидає речі.»
«Не вміє нормально злитися.»
Батьки часто лякаються дитячої злості та намагаються її “заборонити”. Але злість — це нормальна емоція.
Дитина має право злитися. Проблема не у самій злості, а у способі її вираження.
ЧОМУ ДОШКІЛЬНИКИ “ВИБУХАЮТЬ”?
У маленької дитини: емоції сильні, а самоконтроль ще незрілий
Коли щось: не виходить, заборонили, образили, забрали іграшку, не зрозуміли - нервова система швидко “перегрівається”.
І тоді з’являються: крик, удари, кусання, кидання речей, істерика.
ЩО НЕ ДОПОМАГАЄ?
«Не злись!»
«Хороші діти так не поводяться!»
«Припини негайно!»
«Чого ти психуєш?!»
Такі фрази не вчать керувати злістю. Вони вчать: пригнічувати її або вибухати ще сильніше.
ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ПРОЖИВАТИ ЗЛІСТЬ БЕЗ РУЙНУВАННЯ?
Спочатку — прийняти емоцію. Дитині важливо чути:
«Ти зараз дуже злишся.»
«Тобі прикро.»
«Ти не хотів зупиняти гру.»
Коли емоцію помітили — напруга вже трохи знижується.
Розділити емоцію і поведінку. Важливе правило: злитися — можна; бити, кусати, ламати — не можна
«Я бачу, що ти злишся. Але бити не дозволяю.»
Давати “безпечні способи” випустити злість. Дошкільнику потрібен тілесний вихід емоції. Допомагає:
- тупати ногами;
- рвати папір;
- бити подушку;
- м’яти пластилін;
- сильно стискати подушку;
- малювати злість;
- дихати “як дракон”.
Вчити говорити словами. Діти часто агресивні не тому, що “погані”, а тому що не знають, як сказати. Корисні фрази:
«Я злюся!»
«Мені не подобається!»
«Не чіпай мене!»
«Я образився.»
Бути прикладом. Діти копіюють дорослих. Якщо дорослий:
кричить, принижує, вибухає - дитина засвоює саме такий спосіб проживання злості.
ЧОМУ НЕ ВАРТО СОРОМИТИ ЗА ЗЛІСТЬ?
Коли дитині постійно говорять: «Ти поганий.», «Ти злий.»,
«Нормальні діти так не поводяться.» - вона не перестає злитися.
Вона починає: боятися своїх емоцій, накопичувати напругу
зриватися ще сильніше.
Задача дорослого — не “прибрати” злість.
А навчити дитину: помічати її, проживати без страху, виражати без шкоди собі та іншим.
Емоційно зріла людина — це не та, яка ніколи не злиться. А та, яка вміє сказати: «Я злюся — але не руйную.»
І саме цьому дитина вчиться поруч із дорослим.
Немає коментарів:
Дописати коментар