Мені після прильотів мені дуже хочеться їсти, спати і купити собі щось гарне
Тут я психологиня і людина яка вижила і хоче відновити собі ресурси. І тому мені
Під час небезпеки організм витрачає величезну кількість енергії. Викидаються адреналін, кортизол, напружуються м'язи, серце працює швидше. Коли загроза минає, мозок каже:
— Так, ми вижили. Тепер несіть вуглеводи, шоколадку і бажано щось смачне.
Це не слабкість волі. Це біологія.
Після тривалого напруження нервова система намагається перейти з режиму «бийся або тікай» у режим «відновлюйся».
Навіть якщо ти майже не бігла і не билася, твій мозок усю ніч працював як диспетчер аеропорту під час шторму.
Тому сон після стресу — це спосіб ремонту системи.
Після зустрічі з реальною небезпекою психіка часто хоче отримати підтвердження життя.
Не новий пилосос. Не пачку прального порошку.
А саме щось красиве: Квіти. Сукню. Горнятко. Книгу. Парфуми.
Нову рослинку, яку потім героїчно рятувати і обсапувати.
Це дуже древній механізм. Психіка ніби говорить:
— Так, світ небезпечний. Але дивись, у ньому ще є краса.
Тому після прильоту люди раптом купують квіти, фарбують волосся, зізнаються в коханні, замовляють тістечко або фотографують крапельки на листі.
Не тому, що вони легковажні.
А тому, що життя раптом стає дуже цінним. І щоб відновити відчуття, що життя не складається лише з сирен і ракет.
Це одна з небагатьох ситуацій, коли купити собі красиву чашку чи букет — це майже психотерапевтична рекомендація. 



Немає коментарів:
Дописати коментар