Пояснити, а не налякати

 Медичний центр "Доказові"

Пояснити, а не налякати

Декілька днів тому натрапила на допис мами, яка у відповідь на те що п'ятирічна дитина, бавилась за столом і сіла на шматок хліба, показала йому фільм про Голодомор.

Реакція дитини на перегляд цього фільму не забарилась! Можна тільки уявити що відчувала дитина під час його перегляду!)

Мама усвідомила власну помилку і зверталася за порадою у групі з психологічної допомоги. Проте реакцією у дитини став страх смерті, вона навідріз відмовилася залишатися наодинці.

Тож цей допис - заклик до здорового глузду батьків, які діють подібним чином, не усвідомлюючи наслідків!

Батьки, благаю не лякайте дітей мікробами - монстрами для того щоб вони мили руки, не показуйте фото з жахливими наслідками діабету, аби не просили цукерок та не показуйте дітям фільм про голодомор, аби вони поважали хліб!

Не робіть так

Таким чином ви тільки злякаєте (це у кращому випадку) власне дитя.

А в своїй уяві дитина "домалює" ще жахливіші картини і наслідками ваших дій можуть можуть стати:

страх залишатися наодинці;

страх смерті;

страх темряви;

порушення сну у дитини;

нав'язливі рухи;

нав'язливі дії - дитина безліч разів на день може мити руки, чистити зуби, аби позбавитися від мікробів - монстрів (якщо, звісно, до ваших "пояснень" вона так не робила) та ін.

Ваші пояснення мають бути зрозумілими дитині, але не повинні викликати жах у неї

Важливо, щоб вони були з урахуванням віку та рівня розуміння мовлення вашої дитини

Краще обирати іншу стратегію, наприклад, щоб в родині були спільні правила

Приклад:

миємо руки, коли приходимо з вулиці та перед тим як сідати за стіл і після їжі;

десерт ми додаємо до основної страви, а не замість неї;

хліб має лежати тільки на столі, якщо впав шматочок, одразу підіймаємо;

Маленьким дітям допомагаємо з поняттями "брудне - чисте".

Пояснюємо що кожна річ має своє місце.

Допомагаємо зрозуміти що таке правила і для чого їх придумали.

Але якщо вже так трапилось що ви, або хтось з родичів, пояснюючи дитині, все ж налякали її і спостерігаєте наслідки що описані вище - краще звертатися до фахівця - дитячого психолога по допомогу.

Тож бережіть своїх дітей та вчасно звертайтеся на консультацію.

Дитяча психологиня Чваркова Тетяна