Рекомендація науковця

 Відомий український науковець та волонтер Антон Сененко радить подивитися.

"Розумієте... Існує серйозний ризик, що після перегляду відео, про яке я розповім нижче, Ваші діти мріятимуть стати біологами.

Я не знаю, добре це чи погано, але конкретно у Вас, як у батьків, поле для маневру сильно звузиться.

Власне, я ж і планував завітати до Вас ввечері в стрічку і такий хопа! - тримайте шикарнюче кіно для дітей про природу Австралії.

Але ось у чому нюанс.

Я його проглянув сам і, чесно кажучи, це найкращі 36 хвилин за останній тиждень.

Так, ніби в Нарнію прогулявся чи подивився на зоряне небо у Південній півкулі. Дивовижа".

Діагноз ОКР

 Психічне здоров'я для України

Коли у 2004 році на екрани вийшов фільм “Авіатор”, де головну роль зіграв Леонардо ді Капріо, велика кількість українців дізналася про існування ОКР, який із дитинства має головний герой фільму. Сьогодні ми розповімо про те, що приховують ці 3 загадкові літери.

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) – це поширений та тривалий розлад, що характеризується неконтрольованими, повторюваними думками (обсесії), які можуть змусити людину здійснювати повторювані дії (компульсії).

Люди з ОКР можуть мати нав’язливі ідеї, дії чи й те, й інше. Найчастіше нав’язливі ідеї включають:

страх перед мікробами або забрудненням,

страх щось забути, загубити чи втратити,

страх втратити контроль над своєю поведінкою,

агресивні думки щодо інших або щодо себе,

небажані або заборонені думки щодо сексу, релігії чи завдання шкоди,

бажання мати речі симетричними або в ідеальному порядку.

Компульсії – це повторювана поведінка, яку людина хоче здійснити у відповідь на нав’язливу думку. Поширені компульсії включають:

надмірне прибирання,

упорядкування предметів певним, точним способом,

багаторазове перевіряння (чи дверцята машини заблоковані, чи обігрів вимкнуто),

компульсивне бажання рахувати речі (сходинки, речі певного кольору абощо).

Не всі ритуали чи звички є компульсіями.

Але люди з ОКР:

не можуть контролювати свої нав’язливі думки або компульсивну поведінку, навіть коли вважають ці думки або поведінку надмірними,

витрачають щонайменше 1 годину на день на ці думки або поведінку,

не отримують задоволення від компульсивної поведінки або ритуалів, але можуть відчувати короткочасне полегшення тривоги, викликаної нав’язливими думками,

мають значні проблеми у повсякденному житті через ці думки або поведінку.

Наприклад, людина із нав’язливим страхом бути обкраденою може відчувати, що потрібно кілька разів перевірити, чи всі вікна та двері зачинені на замок, перш ніж вийти з дому.

Жінки можуть іноді мати ОКР під час вагітності або після народження дитини. Обсесія може бути, наприклад, переживанням про те, щоб не завдати шкоду дитині. Компульсією можуть бути, наприклад, неодноразові перевірки дихання дитини.

Чи є лікування від ОКР?

Існує кілька ефективних методів лікування ОКР, які можуть значно зменшити його вплив на ваше життя.

психологічна терапія – зазвичай когнітивно–поведінкова терапія (КПТ), яка допомагає протистояти страхам і нав’язливим думкам, не “виправляючи їх” примусом,

медикаменти – можуть допомогти, змінюючи баланс хімічних речовин у мозку.

Як жити з ОКР?

Існує кілька важливих речей, які можуть допомогти в боротьбі зі стресом і тривогою, пов’язаними з ОКР:

дотримання графіку сну,

регулярні фізичні вправи,

медикаментозне лікування,

психотерапія,

збалансоване харчування,

підтримка оточення.

Поради психолога: батьки на війні

 Голоси дітей 

 Як правильно пояснити дитині, що тато чи мама збираються на війну?

 Що краще сказати дошкільнятам, а що — підліткам?

 Як подолати тривожність, коли близька людина на фронті?

Відповіді на ці та інші важливі запитання ми збираємо в нашій відеорубриці «Поради психолога», де фахівці фонду рекомендують батькам, як можна розмовляти з дітьми на чутливі чи болісні теми.

Як підтримати дитину, якщо близькі на війні, дивіться в блозі з Наталія Сосновенко, психологинею та експерткою програми психосоціальної підтримки й реабілітації «Голосів дітей», тут  bit.ly/3HOaPAy

Стійкість для Стійких

 Світлана Ройз 

«Стійкість для Стійких». З 24.02. Новий відкритий ресурсний проєкт для освітян (та всіх, хто захоче приєднатися). «Стійкість для Стійких» – назва всіх моїх проєктів воєнного часу. Так називався і перший практикум, з яким ми з Halyna Tytysh і ГО "Смарт освіта" вийшли в ефір у день початку повномасштабної війни.

Декілька місяців тому ми аналізували результати соцдосліджень, поточні потреби та запити вчителів (та і взагалі українців). Хотіли створити «онлайн-марафон відновлення», але зрозуміли, що відновлення не може зараз бути «марафоном».

Так виникла ідея створити «простір турботи» – Telegram-канал.

Мені хочеться створити місце, де б усі почувалися затишно, могли перемкнути увагу та отримати дуже прості інструменти для стабілізації й відновлення. Там не буде складних тем і задач.

Мені хочеться створити місце, на яке можна перевести погляд. Зупинитися, зробити вдих-видих після того, що роздратувало, збентежило – і вже тоді переходити до реакцій та справ. А щоденні практики, які я буду пропонувати (все дуже просте), поступово переходитимуть у звичку.

Ми звикли гортати Telegram-канали. Я хочу створити такий, щоб навіть згадка про нього стала «практикою стабілізації, викликала усмішку. Усе, що я пропонуватиму – для людей будь-якого віку. Усе можна буде виконати за 2 хвилини.

Структура дуже проста.

Я планую щодня в будні робити два – три дописи:

Вранці: з «картинкою дня» і налаштуванням на день.

Вдень: з практикою стабілізації

Вечері: з «роздумами» – цитатою від мудрих людей для вечірньої рефлексії.

І, можливо, писатиму терміново, якщо щось потребуватиме швидкого втручання.

На каналі буде рубрика «Корисне». Там можна ділитися корисними посиланнями на некомерційні проєкти.

З часом також створю Google-форму, у якій можна буде анонімно залишати свої запитання. А я поступово на них відповідатиму.

Усе, як я люблю, – для розуму, емоційної сфери, тіла та втілення в діях.

Oleh Tverd (дякую йому) допоміг із технічними налаштуваннями й екстерном вчив мене працювати в Canva.

Поки що я буду вести канал сама.

Я хотіла почати ще місяць тому, але взяла паузу, аби самій відновитися і зміцнитися.

Дякую Галині, Олегу та Oksana Makarenko і (дорогій “Смарт Освіті”), а також Ihor Khvorostianyi за підтримку.

У ці вихідні – 24–25 лютого – дописи зроблю лише вдень. А далі в запланованому форматі.

Ласкаво просимо до Telegram-каналу «Стійкість для Стійких».

https://t.me/stijkist

Обіймаю, Родино як вірю в Перемогу!

Маленькі радощі

 Florence Centre

 Маленькі радощі 

Буває так, що нам дуже потрібен невеличкий перепочинок, а часу зовсім нема. Або з’являється відчуття, що запас ресурсу вже вичерпався, а де взяти новий – на думку не спадає. В такі моменти на допомогу приходять маленькі радощі. Вони дозволяють трохи відволіктися, дають час на «подумати», помріяти, відчути себе «у моменті». На справді подібні маленькі радощі – є великими рятівниками психіки.

«Саме прості життєві справи і маленькі радості дають можливість жити далі і справлятися з усім, що навалилося зараз. Психіка повинна відновлюватися, а рутина, побутові звичні дрібниці і маленькі радості – це ті острівці безпеки і відпочинку, за рахунок яких ми відновлюємося від стресу.»

Пропонуємо до вашої уваги наш невеличкий список щоденних радощів, який допомагає підтримувати себе. Якщо у вас є власні цікаві способи – пишіть в коментарях, залюбки почитаємо!

Запропоноване підходить і жінкам, і чоловікам. Замініть "плітки з подругою" на "спілкування з другом", шопінг може бути різним (для авто, для риболовлі...), смаколики, прогулянки, книжки - для чоловіків це теж властиво. Все інше також можна підлаштувати.

Що має чути дитина, коли росте

 Голоси дітей 

Що має чути дитина, коли росте

Через війну наші діти чують сигнали тривоги та пам’ятають правила безпеки. Але дитинство неможливо поставити на паузу. Тому дуже важливо пам’ятати про прості, але важливі слова підтримки для кожної дитини.

Будьте щирими в складних темах, дозволяйте помилятися, підтримуйте і подавайте приклад. Це допоможе подарувати дитині нормальне дитинство в ненормальних умовах

Якщо відчуваєте, що війна впливає на ваші стосунки з дитиною, ви завжди можете звернутись до наших спеціалістів по психологічну підтримку:

0800 210 106 (дзвінки безплатні в межах України).

Telegram-бот: https://t.me/kidsMentalHelpBot

Viber-бот: https://is.gd/5xIr0J

Як розпізнати уникання в процесі переживання втрати.

 Міжнародна асоціація психологів по роботі з горем та тяжкою втратою

Як розпізнати уникання в процесі переживання втрати.

Одним з факторів, що впливає на тривалість переживання горя, є уникнення. Людина може уникати будь-яких спогадів або згадок про трагічну подію, про те, як саме відбулася втрата.

Через небажання або неможливість скорботного перепрожити події, безпосередньо пов'язані з втратою, таке уникнення витісняє подію з життя та перешкоджає її інтеграції в особистий автобіографічний досвід.

Про уникнення можуть говорити такі прояви, як постійна туга за померлим, непереборне бажання повернути кохану людину та бути з нею поруч, занурення у спогади, постійний перегляд світлин та перебирання речей померлого тощо.

Та є ситуації, коли скорботний ніби намагається зберегти зв'язок з померлим. І в цілому зберігання зв'язку має свій позитивний вплив на роботу горя та процес переживання втрати, адже, дійсно, кохана людина не може вмить зникнути для нас без сліду. Ми зберігаємо ці відносини, але трансформуємо їх таким чином, щоб вони продовжувалися на іншому рівні.

Та іноді за збереженням зв'язку стоїть те саме уникнення, яке перешкоджає роботі горя та сприяє розвитку тривалого розладу скорботи.

✦ Людина не уникає спогадів про померлого, розмов про нього, але повністю ігнорує самий факт втрати. Вона може використовувати формулювання: «він пішов», не визнаючи, що смерть відбулася і що це назавжди. Це може свідчити про те, що не відбувається сприйняття реальності втрати, та вказувати на складне горе.

✦ Думки та роздуми про померлу людину також мають зберігати зв'язок з померлим. Але коли ці думки спрямовані на пошук варіантів того, як потрібно було вчинити, щоб рідна людина не померла, це, на жаль, не сприяє процесу перепроживання втрати. Відбувається перенаправлення ресурсів психіки, що також може свідчити про ускладнене горювання.

✦ Навіть після втрати людина, що пішла, є єдиним джерелом радості, адже раніше нам з нею було добре, поруч з нею ми були щасливі, вона і була нашим щастям в тому спільному просторі безпеки, які ми вибудували для себе за її життя. Якщо й після втрати увага скорботного спрямована лише на того, кого він втратив, якщо він залишається єдиним джерелом радості – це і є одним з проявів патологічних розладів горя.

Всі ці ситуації насправді про уникнення. Згорьована людина тут уникає реальності втрати, самого факту смерті або близькості з іншими людьми.

Тож, якщо з вами після втрати відбувається щось подібне, краще звернутися до психолога, щоб діагностувати тривалий розлад скорботи та отримати відповідну професійну допомогу та підтримку.

@Лариса Рибик