Ми багато говоримо про тригери. Про те, що викликає тривогу. Про те, що повертає до болючих спогадів. Про те, що виснажує нашу нервову систему.
І це важливо.
Але значно рідше ми говоримо про те, що допомагає їй відновлюватися. У психології для цього є дуже красивий термін — глімери.
Якщо тригер активує стан небезпеки, то глімер, навпаки, допомагає нервовій системі відчути: «Зараз я в безпеці».
І для цього не потрібні великі події. Іноді достатньо променя сонця, який випадково ліг на підлогу. Запаху ранкової кави. Улюбленої пісні. Теплої чашки в руках. Шелесту листя. Сміху дитини. Погляду людини, поруч із якою стає спокійніше.
Ми часто шукаємо ресурс у чомусь великому. Чекаємо відпустки. Завершення складного періоду. Кращих часів.
Але нервова система влаштована інакше. Вона відновлюється через маленькі сигнали безпеки, які ми помічаємо щодня.
Є лише одна умова. Потрібно навчитися їх не пробігати. Зупиніться сьогодні хоча б на кілька секунд. Затримайте увагу на тому, що викликає у вас тепло, спокій або легку усмішку.
Дозвольте собі побути в цьому моменті трохи довше. Саме так нервова система поступово вчиться повертатися до стану рівноваги навіть у непрості часи.
Іноді психологічна стійкість народжується не лише з уміння долати труднощі.
Вона народжується ще й зі здатності помічати маленькі моменти, які нагадують нам, що життя триває.
А який глімер сьогодні помітили Ви?
Немає коментарів:
Дописати коментар