Відчуття дому

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Відчуття дому

Що для Вас дім? В який момент кімната або будинок, а можливо країна стає домом? Що потрібно для того, щоб якийсь простір став своїм?

Багатьом українцям, які вимушено залишили свої домівки, доводиться зараз переосмислювати ці питання, шукаючи новий дім в іншому місті, країні та навіть континенті.

Зазвичай у своїх уявленнях про дім ми маємо достатньо полярне розділення на те чи є якесь місце домом, чи ні.

У своїй книзі «У чужому домі» Ренос Пападопулос говорить про те, що сприйняття дому не є питанням чорно-білого поділу на те, має людина дім чи не має, почувається там як удома чи ні, сприймає домівку позитивно чи негативно.

Натомість він пропонує використовувати поняття «відчуття домашнього затишку» для позначення того, наскільки людина почувається як удома в межах конкретного простору, в якому вона мешкає на цей час, наскільки чітко вона відчуває зв’язок із цим конкретним місцем.

Це дає можливість розглядати ідею дому як щось більше, ніж просто місце на карті. Поняття "відчуття домашнього затишку" допомагає нам оцінити наш зв'язок із конкретним простором, де ми знаходимося зараз. Ми можемо мати різні ступені відчуття дому, які базуються на трьох складових: час, простір, стосунки.

Так, протягом певного періоду часу, в контексті певного простору в нас розвиваються певні стосунки. І це те, що творить відчуття дому, комфорту, осілості, набуття певного ступеня впорядкованості.

Перебуваючи в процесі пошуку, знаходження, обживання нового дому, часто найбільш гостро відчувається його відсутність. Але водночас можемо мати проблиски надії знайти іншу, більш придатну до життя домівку.

Таким чином вимушене переміщення явно чи опосередковано пов’язано щонайменше з трьома категоріями домівок у різних їхніх комбінаціях:

1) рідна домівка, тобто фактичне місце народження або місце колишнього проживання;

2) нинішні «домівки», у яких ми мешкаємо зараз або тимчасово перебувають;

3) бажані та ідеалізовані о́брази домівок із різними ступенями конкретики.

Ці три категорії домівок тісно взаємопов’язані і їх розуміння — це важливі орієнтири плекання відчуття дому там де ти є. В кожного з нас є свій неповторний досвід, свої мрії та сподівання. І звідти свої відповіді, що може допомагати особисто мені створювати відчуття дому, безпеки, затишку, комфорту.

Так, це може бути:

• Дотримуватися звичної щоденної рутини та ритуалів, що дають відчуття сталості.

• Свої речі в домі.

• Збереження традицій та започаткування нових, започатковувати нові.

• Налагоджувати нові соціальні зв’язки, знайомитися з сусідами, місцевими жителями, творити спільноту.

• Наповнювати простір квітами, картинами, фотографіями, книгами, посудом та будь-якими іншими речами, які є символом дому саме для вас.

• Готувати звичні для себе страви або улюблені страви дитинства.

• Вивчати простір навколо – де купити хліб, де є смачна кава, місце для прогулянки.

• Підтримка спільноти.

• Волонтерство.

Таким чином дім може бути чужим, але ми можемо маленькими кроками робити його своїм, наповнюючи своїми сенсами та стосунком. В той самий час ми можемо мати кілька місць, які в різній мірі є нашим домом та відчувати різні ступені зв’язку з цими домами протягом життя.

Автор статті: практичний психолог Чепелєва Анна.