Правила спілкування з немовленнєвою дитиною

 Олена Самохвалова Логопед

Правила спілкування з немовленнєвою дитиною

1. Намагайтеся не вимагати від дитини мовленнєвої віддачі. Важливо не відлякати малюка наполегливим "кажи", "повтори", суворо виключіть ці вирази зі свого спілкування з дітьми.

2.Не вимагайте від дитини повторення складних слів, не змушуйте кілька разів повторювати слово, що стало доступним для дитини. Подібні дії сприяють посиленню мовного негативізму дитини. Заохочуйте будь-який прояв мовленнєвої активності, при цьому демонструючи правильний зразок мови.

3.Не фіксуйте увагу свою, дитини та оточуючих на тому, що вона не говорить. Ніколи не кажіть йому, що він не хоче або не може говорити. Хваліть за будь-яку її ініціативу, нехай і не мовного характеру. Більше говоріть із дітьми, озвучуйте всі дії. Наприклад, вихід на прогулянку супроводжується монологом дорослого:

-Що ми дістали? - Шкарпетки. Що це? Шкарпетки. Що ми одягли? Шкарпетки і т.п.

4.Назви предметів вимовляйте в уповільненому темпі, багаторазово проговорюються, дорослий виконує одночасно роль і того, хто запитує, і того, хто відповідає, тобто дається діалог-зразок. Промовляння використовується тільки в процесі дій із предметом. Просто так слова промовляти марно.

5.Не слід задовольняти всі потреби дитини, не чекаючи будь-якого прояву прохання, якщо передбачати всі бажання дитини, не даючи їй хоча б криком, одним звуком висловити їх, у неї так і не з'явиться стимул заговорити. Якщо дитина висловила свої бажання за допомогою жестів чи міміки, обов'язково вербалізуйте її повідомлення.

6.Для дітей із порушенням розуміння мови необхідно підкріплювати мову жестами, а також використовувати предмети або фотографії (у віці до 5 років - НЕ схеми) для поліпшення розуміння. Наприклад, якщо дитина злиться і хоче Вас вдарити (агресія часто супроводжує поведінку дитини, яка не розмовляє, і є природною реакцією, не можна забороняти дитині злитися, це посилить негативізм і ще більше знизить бажання говорити, але необхідно чітко окреслити межі можливого прояву злості), скажіть коротко: "Стоп! Битися не можна", - і поставте перед дитиною подушку або крісло-мішок. Особливо в момент яскравої емоції необхідно стежити за мовленнєвим зразком, що подається дитині. Мовлення може з'явитися, зокрема, й на тлі негативної емоції, тому важливо не читати дитині нотацій, а говорити чітко та коротко. Якщо Ви хочете, щоб дитина почала збиратися на вулицю, коротко скажіть "Йдемо гуляти" і покажіть фотографію дитини на вулиці.

7.Говоріть про те, що актуально для дитини в даний момент, бажано в той момент, коли активна перцептивна (пізнання через відчуття) або предметно-практична діяльність дитини.

8.Не використовуйте різноманітний мовленнєвий матеріал до однакових ситуацій, дій і предметів. Використовуйте одну й ту саму мовленнєву форму, але показуйте різні типи одного й того самого явища чи предмета. Наприклад, на початкових етапах, і море, і річка, і вода в пляшці, і калюжа - будуть позначатися одним словом "вода". Або під час навчання розуміння інструкцій, Ви будете говорити одне слово "Дмухай", але дмухати дитина буде на свічки, які горять, пір'я, вату, воду у ванній, пелюстки квітів тощо.

9.Не використовуйте метафори, слова в переносному значенні у спілкуванні з немовною дитиною. Будуйте речення за схемою "суб'єкт + дія + об'єкт", наприклад: "кішка спить", "я їм".