понеділок, 20 травня 2024 р.

Для батьків про розвиток мовлення дитини

 ЩО ТАКЕ ІМПРЕСИВНЕ МОВЛЕННЯ? РІВНІ РОЗУМІННЯ ЗВЕРНЕНОГО МОВЛЕННЯ

Мовлення – це процес добору та використання різних засобів мови для спілкування з іншою людиною. Мова є засобом спілкування, а мовлення – сам процес спілкування. Спочатку дитина вчиться розуміти звернене мовлення, а вже згодом починає говорити самостійно. Це основа імпресивного та експресивного мовлення.
Різниця між імпресивним та експресивним мовленням зводиться до розуміння почутого та особистого висловлювання. Імпресивне мовлення передбачає слухання, розуміння, а експресивне – висловлювання.
🟢 5 рівнів розуміння мовлення
1. НУЛЬОВИЙ – дитина зі збереженим слухом не сприймає мовлення оточуючих, не відкликається на ім’я, не розуміє і не виконує прохань.
2. СИТУАТИВНИЙ – зазвичай дитина розуміє прохання побутового характеру, пов’язані з предметами щоденного використання, і відповідну дію. Наприклад: «Дай м’яч», «Йдемо гуляти» та інші. Часто прохання пов’язані зі ситуацією, і саме в ній дитина розуміє, що необхідно зробити. Якщо немає ситуації, то нема виконання.
3. НОМІНАТИВНИЙ – дитина розуміє і знає лише іменники, але словник інших частин мови (наприклад, дієслів та прикметників) досить бідний.
4. ПРЕДИКАТИВНИЙ – дитина знає багато дієслів, розрізняє значення декількох простих прийменників (постав НА коборку, У коробку, БІЛЯ коробки). Не розрізняє граматичні форми слова, тобто не може зрозуміти різницю між словами «корова-корови», «налий-вилий», «зайшов-вийшов».
5. РОЗЧЛЕНОВАНИЙ – дитина має великий запас слів усіх частин мови та повністю розуміє усі граматичні компоненти мовлення.
Як сформувати імпресивне мовлення?
Завдання що пропонуються дітям з метою розвитку імпресивного мовлення можуть включати:
1. Виконання простих, а згодом і багатокрокових інструкцій (наприклад, «Візьми ляльку», «Дай татові м’яч», «Візьми свою іграшку та поклади її на стіл», «Встань, відсунь стілець, підійди до дверей та постукай»).
2. Відповіді на запитання для розуміння (хто/що/де/чому) на основі малюнка чи розповіді. Наприклад, «Хто розчісує/кого розчісує/чим розчісує?» або «Хто біг, кого зустрів, куди пішов?»
3. Збагачення словникового запасу іменниками(«Покажи яблуко, ключ, ліжко»), дієсловами («Покажи, хто іде, стрибає, летить, біжить, стоїть»), прикметниками («Покажи, що велике, холодне, жовте, тверде, високе»), прислівниками («Покажи, хто близько, далеко, вгорі, внизу»), прийменниками («Покажи, хто сидить на дереві, під деревом, за деревом, біля дерева»)
4. Формування здатності розуміти та розрізняти граматичні форми («Покажи, де ложка, а де ложки» – множина іменників. «Покажи, де м’яч, а де м’ячик» – зменшено-пестливі слова. «Хто взуває туфлі, а хто взув?» – доконаний і недоконаний вид дієслів тощо)
5. Розвиток розуміння коротких розповідей, віршів, казок.

Немає коментарів:

Дописати коментар