Тривога у близької людини: чим допомогти?

 Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" - Київська філія

Тривога у близької людини: чим допомогти?

В житті майже кожного бувають періоди, коли здається, що світ стоїть на межі. Кризи сучасності: війна, наслідки пандемії, економічна нестабільність, інформаційна криза – не завжди, але можуть викликати проблеми з психічним здоров’ям, такі як загальне погіршення самопочуття, втрата інтересу до роботи або звичних задоволень, збільшення рівня стресу і тривоги, порушення сну та апетиту.

Тривога – це нормальна реакція, яка допомагає нам уникнути небезпеки. Проте, коли вона стає надмірною, може істотно ускладнювати життя. Перший крок до того, щоб змусити хвилювання бути корисним для вас – це навчитися розпізнавати його прояви.

Основні прояви тривоги:

- постійний страх

- надмірна дратівливість

- відчуття біди, що наближається

- прискорене серцебиття

- дискомфорт при зоровому контакті, тихе мовлення

- болі в животі, частий головний біль

- тремтіння у м’язах

- постійна слабкість та втома

- проблеми зі сном

- труднощі з концентрацією

Різні види тривожності проявляються по-різному, крім того, жінки є більш вразливими ніж чоловіки. Хронічний стан сильного хвилювання і напруги, часто без об’єктивних на те причин – це ознака генералізованого тривожного розладу. Раптові та повторювальні напади паніки, епізоди сильного страху та дискомфорту характерні для панічного розладу. Нав’язливі думки, які змушують вас поводитися певним незвичним чином можуть свідчити про розвиток обсесивно-компульсивного розладу. Відчуття тривоги, яке розвинулося внаслідок травматичної події, переживання або досвіду – це посттравматичний стресовий розлад.

Важливо пам’ятати, що діагноз про наявність чи відсутність зазначених розладів має компетенцію встановити лише лікар-психіатр після комплексної діагностики. За таких умов, покращити свій стан можливо за комплексної роботи клієнта, лікаря та психотерапевта.

Крім цього, тривога може набувати найрізноманітніших повсякденних форм. До прикладу, запитання, які людина часто ставить собі у стані тривоги:

«Чи досить добре я справляюся з роботою?», «Чим я хочу займатися насправді?», «Чи досить я успішний порівняно з однолітками?», «Я подобаюся людям?»…

Коли тривога з’являється, багато людей не знають, що з нею робити, тому можуть застосовувати неефективні стратегії блокування. Такими можуть бути:

- Нескінченне обдумування (багаторазове «пережовування» минулого чи фантазування, тривога щодо майбутнього);

- Уникнення тригерів тривоги (ухилення від ухвалення рішення з важливого питання, уникнення потенційно «небезпечних» просторів та людей);

- Компенсаторна поведінка (перфекціонізм).

Стратегіями усунення тривоги людина може короткостроково знизити її рівень, але в тривалій перспективі тривожність лише зросте і може перерости у серйозніші проблеми. Ці ж стратегії часто заважають відносинам із близькими та відштовхують оточуючих. Попри це, все ж таки є дії, які ви можете зробити для підтримки рідних, яких охопила надмірна тривога. Зусилля повинні бути спрямовані конкретно на неприємні думки, уникаючу поведінку та напругу в тілі.

! Якщо тривожна реакція !

Зазвичай є короткочасною та емоційною реакцією на певну подію або ситуацію, наприклад, переживання перед іспитом або публічним виступом

1) Важливо, щоб ви самі залишалися спокійними, це може додавати впевненості й вашій близькій людині. (Розслабте плечі та зробіть кілька кругових рухів головою; запропонуйте разом виконати техніку «Метелик» чи

«Таємний таппінг»)

2) Підтримуйте позитивний настрій та допоможіть переключити увагу на щось приємне або розважальне. (Запропонуйте прийняти людині ванну, щоб тіло і м’язи відпочили у теплій воді; або ж прогулятися парком біля будинку чи потанцювати під улюблену музику. Фізична активність допомагає впоратися зі стресом, тривогами, панічними настроями, адже виділяється ендорфін, та відволікає від нав’язливих думок)

3) Підтримайте безпеку та комфорт у поточний момент. (Запропонуйте чай або воду)

! Якщо тривожний стан !

Хронічний стан, який характеризується надмірним занепокоєнням і страхом. Він може включати різні фізичні та емоційні симптоми, такі як безсоння, нервовість, нав’язливі тривожні думки

1) Говоріть з людиною про її почуття, дайте їй можливість висловитися.

(Запропонуйте сформулювати емоції словами, наприклад: «Я відчуваю злість і хвилювання», вимовити їх вголос, щоб дистанціюватися від емоції та подивитися на неї зі сторони)

2) Якщо їй важко справлятися із повсякденними справами, запропонуйте

свою допомогу. (Влаштуйте прибирання; попіклуйтеся про регулярне корисне харчування, від спожитої їжі залежить те, як працює наш мозок та імунна система; прослідкуйте за режимом сну, адже вночі відбувається синтез гормонів та виводяться токсини з організму)

3) Підкреслюйте важливість психотерапії та консультації з лікарем психіатром. Запропонуйте допомогу у пошуку спеціаліста.

! Панічна атака !

Раптовий інтенсивний напад паніки, що триває від декількох хвилин до пів години та має фізичні та психологічні симптоми які включають: прискорене серцебиття, тремтіння, пітливість, головокружіння, відчуття нереальності

1) Рекомендується використовувати методи дихальної практики, щоб знизити рівень тривоги, зокрема вдихати через ніс та видихати через рот. Використайте техніку «Квадратне дихання»

2) Важливо спокійно та впевнено розмовляти з людиною, яка переживає панічний напад, надаючи їй підтримку та спокій. (Обережно запропонуйте усамітнитися в тихому затишному місці, де людина почуватиметься безпечніше. Заспокійливий аромат також може допомогти знизити тривогу (запах лаванди, лимону, апельсину чи ромашки), техніка «Прогресивна м’язова релаксація», цей метод передбачає напруження (5с.), а потім розслаблення (10с.) різних м’язів по черзі))

3) Переконайтеся, що людина не потребує негайної медичної допомоги та утримайтеся від обіймів або фізичної близькості (якщо це не ідея людини, що тривожиться), оскільки це може збільшити почуття паніки.

Ці поради є ефективними при необхідності негайної допомоги, але щоб отримати навички для довготривалого покращення стану важливо звернутися до фахівців з психічного здоров’я.

Отже, слухати, бути поруч, виявляти співчуття, пропонувати практичну допомогу та спонукати до професійної підтримки – це ключові методи допомоги близьким людям у подоланні тривоги. Важливо показати, що вони не самі, і ви готові стати їхньою опорою на шляху до кращого самопочуття.

Автор статті: адміністратор центру, психолог Софія Пріян.