Тактильний голод: чому обійми та дотики важливі для психічного благополуччя

 Тактильний голод: чому обійми та дотики важливі для психічного благополуччя

Тактильний голод - це психологічний та фізіологічний стан, що виникає через нестачу фізичних контактів і дотиків. Через відсутність обіймів, погладжувань або простих дотиків людина може відчувати підвищену тривожність, пригніченість та навіть фізичне нездужання. Такий брак контакту позбавляє організм необхідних для емоційного комфорту гормонів.

 Дослідження у сфері психології, зокрема праці Гаррі Харлоу, підкреслили значення тактильного контакту для емоційного розвитку. Його експерименти з мавпенятами показали, що відсутність дотиків і обіймів призводить до зниження прив'язаності, що згодом може викликати проблеми з емоційним здоров'ям, почуттям безпеки та соціальною адаптацією. У людській психології ці результати підтверджені багатьма дослідженнями: тактильний контакт є невід’ємною складовою нашого фізіологічного та емоційного благополуччя.

 З початком війни тактильний голод серед українців ймовірно посилився. У стані перманентного стресу багато людей підсвідомо ізолюються та уникають близькості, щоб захистити себе від болю, страху чи тривоги. Таке явище емоційної заморозки призводить до того, що ми "забуваємо" про важливість обіймів та дотиків, що особливо гостро впливає на дітей, які потребують таких контактів для почуття безпеки й підтримки.

 Як працює тактильний контакт?

Шкірні рецептори під час дотиків посилають сигнали до мозку, стимулюючи викид ендорфінів та окситоцину, які допомагають знизити рівень стресу, покращити настрій та запобігти депресії.

 Обійми для дітей - одна із базових потреб. Діти особливо гостро реагують на тривогу й стрес у сім'ї і вцілому у суспільстві. Тактильний контакт - обійми чи дотики, дає їм відчуття захищеності, допомагає подолати страхи та знизити рівень тривожності. Під час обіймів діти відчувають присутність та підтримку дорослих, що дуже важливо під час кризових періодів.

 Дорослі теж потребують тактильного контакту, хоча часто цього не помічають. Під впливом стресу вони можуть відсторонюватися від власного тіла, ігнорувати потребу в обіймах чи дотиках, накопичуючи тілесну напругу. На відміну від дітей, які все ж шукають захист у близькості, дорослі часом віддаляються, що лише підсилює стрес і порушує зв’язок між тілом та емоціями. Прості дотики, обійми, масажі чи техніки релаксації допомагають відновити цей зв’язок, розслабитися.

Якщо ви відчуваєте емоційну напругу, зверніть в першу чергу увагу на прості методи - обійміть своїх близьких, особливо дітей. Дайте собі змогу відчути підтримку та тепло, яке допоможе вам впоратися зі стресом. Обіймайтеся частіше - це один із добрих способів справлятися з викликами повсякдення та відновлювати життєву силу.

 Анна Паливода - аналітично орієнтована психологиня, кризова консультантка

Джерело