Найчастіше негативні переживання посилюються після сильного стресу або на тлі емоційного вигорання. Ці стани наразі характерні майже для кожного українця через війну.
Перший дзвіночок
— надмірна наявність у думках чи навіть висловлюваннях слів-маркерів, які
вказують на перебільшення масштабів катастрофи: «усі», «завжди», «ніколи»,
«нікому», «нічого».
Для роботи із тривожними думками рекомендуємо використовувати такий алгоритм:
1. Опишіть ситуацію, що викликає у вас занепокоєння.
2. Перерахуйте тривожні думки, які виникають щодо цієї ситуації.
3. Розташуйте ці думки за ступенем вірогідності відповідності реальній ситуації (від більш реальних до менш реалістичних).
4. Придивіться до думок, в яких є високі шанси на втілення в житті. Подумайте, на які життєві обставини ви в змозі вплинути?
5. Складіть план дій: що будете робити в разі розвитку подій за найгіршим і найкращим сценарієм.
6. Знайдіть та запишіть думки, які додають сил, ресурс, надію на позитивний результат.
Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність. Якщо вам складно об`єктивно оцінити проблему — спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної особи, яка є для вас авторитетом, або навіть кіногероя).
Немає коментарів:
Дописати коментар