Для вчителів

 Доктор психологічних наук Любов Найдьонова радить 8 ключів для підтримки психологічного імунітету. А також пропонує вчителям вправу «віртуальні обійми» — її зможете спробувати з учнями, щойно зустрінетеся онлайн.

Головний психологічний стан, з яким маємо боротися зараз, — це відчуття нікчемності й безсилля. Перебувати в такому стані шкідливо для психіки. Тому ми з ізраїльськими колегами з освітнього центру МЕТС Mashav обговорювали на онлайн-зустрічі 8 ключів для підтримки психологічного імунітету.

Бути в дії. Запитуйте себе: кому я можу допомогти зараз? Це допомагає і нам, і дітям. Мати мету і роль дає сенс у складній ситуації. Тож маємо подбати, щоб бути зайнятими. Давайте дітям конкретні завдання: «Порахуй, скільки дітей», «Допоможи мені зробити це і це». Подумайте, що ще може зробити дитина, щоб допомогти собі.

Обов’язок. Обов’язок рятує людину. Запитайте себе: за що я відповідаю? Наприклад, за те, щоб заспокоїти та зайняти дітей (навчанням, волонтерством за віком), за зв’язок із колегами, керівником. Дітям також давайте посильні обов’язки — це повертає відчуття контролю. Якщо дитина має місію, буде відчувати себе потрібною, а це дає сили.

Рутина. Рутина та звичність — велика сила. Школа має повернутися до рутини. Важливо знову зробити розклад занять. Навіть зараз, коли все змінилося, для дитини це буде частиною зайнятості, яка збереглася. Це дає наснагу, адже тут дитина знає, що потрібно робити: що буде сьогодні, що буде потім.

Організація. Коли світ змінився, потрібно організувати свій день. Навіть найменші побутові справи чи проблеми, які ми вирішуємо, укріплюють нас.

Якір. Подумайте: що допомагає мені? Що тримає мене? Сім’я, друзі, робота, мета. Послухайте музику, поговоріть із близькими, знайдіть маленьке задоволення в ситуації. Запитайте дитину: що тобі дає задоволення в цій ситуації?

Бути на зв’язку. Створіть коло людей, з якими ви тримаєте зв’язок. Особливу увагу приділіть дітям, які віддаляються, усамітнюються. Ініціюйте з ними зв’язок і тримайте контакт.

Встановити різницю між «небезпечно» і «страшно». Небезпека — це коли є конкретна загроза, її можна зменшити дією. Страх — це наше відчуття, а не небезпека, проте тіло поводиться так, наче це небезпека. Поясніть цю різницю дітям і запитайте: зараз вам небезпечно чи просто страшно? Якщо є відчуття страху, можемо пробувати разом повільно дихати, стискати-розслабляти м’язи, відволікати увагу.

Розмовляти з дітьми спокійно. Якщо дорослі нервують, то це дуже впливає на дітей. Тому обмежте перегляд новин дітьми. У розмовах з ними передавайте інформацію відкрито і спокійно, розповідайте факти, а головне — слухайте, що діти вже знають.

І нарешті обіцяна вправа «Віртуальні обійми»

Щойно у вас з учнями чи близькими вам людьми буде нагода зустрітися онлайн, пробуйте «віртуальні обійми». Домовляєтеся, що зараз по різні боки зв’язку берете в руки подушку, згорнутий плед чи куртку, іграшку, будь-яку м’яку об’ємну річ. Обіймаєте її одночасно, притискаєте, наче ту рідну людину, що на великій відстані від вас. Так ви допомагаєте своїй обіймальній уяві, додаючи тактильних стимулів. Психологи дослідили: для отримання ефекту присутності потрібен тактильний канал та ще один — слуховий чи зоровий. Навіть «віртуальні обійми» долають дистанцію і дарують відчуття єдності і сили.

Пам’ятайте: разом ми сила. Якою б складною не була ситуація, вона мине. Ми допоможемо одне одному здолати ці труднощі.

Джерело

Час до школи: психологічні поради батькам

 

Джерело

Чим зайняти дитину в надзвичайній ситуації

Посилання для завантаження

 

ЯК ПОКРАЩИТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

 ЯК ПОКРАЩИТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я

Пандемія, війна, нестабільність та невпевненість у завтрашньому дні. У складні періоди нам особливо важливо всіма засобами підтримувати своє психічне здоров'я. 

👩🏻‍⚕️Ось кілька простих та доступних нам способів, ефективність яких підтверджується експертами та науковими дослідженнями.

🦋Вигадуйте собі невеликі випробування. 

Це можуть бути спортивні досягнення або прогрес у вивченні іноземної мови. Якщо ми щодня ставимо собі завдання і виконуємо їх — ми зміцнюємо нашу психіку, роблячи її стійкішою і сильнішою. 

📌Дослідження показують, що досвід подолання невеликих випробувань, які ми створюємо собі самі, допомагає справлятися із серйозними викликами, які кидатиме нам життя. Ці маленькі досягнення цілком здатні надавати нам впевненості та віри у свої сили.

🦋Намагайтеся не сидіти довго на одному місці. 

Здавалося б, що жахливого в тому, що ми весь день проводимо перед екраном? Проте нещодавні дослідження ще раз підтверджують, що сидячий спосіб життя може бути шкідливим для психічного здоров'я. 

📌Зазвичай лікарі рекомендують щонайменше 30 хвилин фізичної активності на день. Але цього може бути недостатньо, якщо ми проводимо у сидячому положенні більше ніж 8 годин на день. Такий спосіб життя може провокувати підвищений стрес, депресивні симптоми та психологічне неблагополуччя.

🦋Гуляйте на свіжому повітрі.

Прогулянки заспокоюють та утихомирюють. Німецькі вчені з'ясували, що в районах із великою кількістю зелених насаджень жителі в середньому вживали менше антидепресивних засобів.

🦋Частіше згадуйте про свої успіхи. 

Нам легше вдається справлятися з негативними переживаннями, якщо ми зараз намагаємося згадати минулі успіхи і досягнення. При цьому просто приємні спогади, не пов'язані з досягненнями, не такі ефективні. 

📌Коли життя кидає нам виклик, дуже важливо вірити в можливість його подолати. Тому намагайтеся собі регулярно нагадувати про минулі перемоги.

🦋Не забувайте дзвонити друзям. 

У недавніх дослідженнях було доведено, що в жінок, які переживають життєві труднощі, розмови з подругами знижували рівень кортизолу — гормону стресу.

Юлія Ворман, практичний психолог.

Навчитися ідентифікувати свої відчуття — це перший крок до того, щоб брати їх під контроль ☝️

 Інститут миру і порозуміння

Іноді буває, що емоції захоплюють тебе настільки, що ти навіть не можеш їх розрізнити. Не те щоб почати робити щось, щоб упоратися з ними.

Саме тому навчитися ідентифікувати свої відчуття — це перший крок до того, щоб брати їх під контроль

Це страх чи тривога?

Зневіра або самотність?

Учасники нашого курсу “Відновлення та стійкість” під час тренінгів з Elizabeth Koval разом створили картки про те:

як емоції проявляються назовні — тобто як їх впізнати;

що може допомогти впоратися з кожною з них.

Це саме ті ознаки, які допомагають підліткам впізнавати свої емоції, та опановувати їх.

Викладаємо картки у вільний доступ, щоб ви могли поширювати і використовувати

Мирна школа має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1368 від 01.11.2019.

Проєкт підтримується урядом Німеччини, через спільний внесок Програмного офісу forumZFD в Україні (Forum Civil Peace Service - Ukraine) та Громадянської служби миру Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та реалізується ГО "Інститут миру і порозуміння" (ІМіП) у співпраці з Інститут модернізації змісту освіти МОН та Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи.

ПОГОРТАТИ, як книгу

Джерело

ЯК ПІДТРИМАТИ СТОСУНКИ СІМ'Ї В РОЗЛУЦІ

 НПА - Національна психологічна асоціація

ЯК ПІДТРИМАТИ СТОСУНКИ СІМ'Ї В РОЗЛУЦІ

Під час війни багато сімей знаходяться в розлуці, жінки були вимушені покинути рідні домівки, доставляючи дітей в безпечне місце, чоловіки залишились допомагати боротися з агресором, діти без татусів, дружини без чоловіків.

Цю розлуку не просто переживати як жінкам, так і чоловікам. Робоча група психологічної підтримки вагітних, молодих мам та жінок які страждають від домашнього насильства НПА підготувала декілька важливих принципів, спираючись на які, вдасться підтримувати близькі стосунки між батьками та дітьми, які опинились в розлуці.

Перший принцип - виходити на зв'язок кожного дня

Щоб зберегти тепло стосунків на відстані та відчувати підтримку у непрості періоди розлуки, спробуйте, за можливості, тримати зв’язок з чоловіком кожного дня. Краще відеозв’язок. В ідеалі варто мати конкретний “закріплений час” кожного дня та робити ще спонтанні зідзвони протягом іншого часу. Незалежно від того якого віку дитина - бачити знайоме обличчя, слухати рідний голос - корисно для ментального здоров'я. А для тата це можливість спостерігати за тим, як змінюється та росте дитина, приймати участь у її вихованні. Таким чином буде відчуття взаємної участі у житті родини навіть на відстані. Якщо у тата немає можливості бути постійно у доступі, він може записати невелику казку для молодшої дитини або свої роздуми із порадами по літературі та фільмам для старших, які вони зможуть прочитати чи переглянути самостійно. Коли з’явиться нагода зможете обговорити ці твори.

Другий принцип - пам'ятати про причини

В кризові моменти перебування далеко від чоловіка, жінкам варто пам’ятати і фокусуватись на основній причині свого від’їзду: перебування дітей у безпеці. Також розуміти, що і чоловіку спокійніше, розуміючи, дружина з дітьми знаходяться в безпечному місці і нічого їм не загрожує.

Третій принцип - бути продуктивними у спілкуванні

Намагайтесь обговорювати один з одним не лише якісь крупні події, а й маленькі історії з повсякденного життя, невеличні радості та цікавинки. У цьому допоможуть навідні питання, уточнення, звернення до почуттів та емоцій, а не лише до фактів. Також, корисним буде проводити дзвінки у час активності дитини, а не тоді коли вона зморена або голодна (зідзвонюватись перед вечірнім сном часта помилка), оскільки батько на тому кінці телефону має стимулювати дитину до виконання якихось звичних справ (це може бути обговорення та виконання уроків зі старшими дітьми або просто віддалена участь у грі з іграшками у молодших дітей чи, навіть, з брязкальцем у немовлят. Дитина має бути не просто пасивним спостерігачем або мовчазним учасником бесіди дорослих, а має налагоджувати контакт із батьком. Таким чином батько приймає безпосередню участь у вихованні, у спільно-розділеній діяльності, а мати може трішки відпочити (наскільки це можливо). Також із молодшими дітьми можна грати у хованки онлайн, зі старшими - у спільні онлайн ігри.

Четвертий принцип - спільне планування

Як би не було важко - мати і батько повинні планувати більшість подій разом. Звісно, інколи на заваді стає необхідність швидкого прийняття рішення, або, навіть різниця у часі, але намагайтесь все що можливо планувати заздалегідь. Наприклад, похід дитини на огляд лікаря, якісь поїздки, спільні зідзвони з іншими родичами. Тоді у всіх є відчуття знаходження у спільному сімейному просторі незалежно від кількості кілометрів що вас розділяють. Також важливо під час спільних бесід мріяти про майбутнє. Це створює горизонт подій та дарує відчуття ясності та впевненості.

П’ятий принцип - час для кожного

Варто також виокремлювати час на окреме спілкування для батька та дитини, та для батька й матері. Завдяки цьому ситуація виглядає більш буденою та звичною, оскільки у мирному житті всі члени родини взаємодіють між собою у різний спосіб та тривалість. Також по мірі можливості проводьте спільні (заплановані разом) зідзвони з іншими родичами та друзями сім'ї. Не забувайте й про слова підтримки один одного (жінки і чоловіка) при кожній розмові.

Шостий принцип - спільне виховання

Як ми вже зазначали, важливо всіма способами залишатись паритетними у вихованні дітей. Цьому допоможе - злагодженість позиції, яку батько й мати виробили спільно; відсутність гри у “поганого” та “гарного” копа, оскільки спілкування, підтримка або жура мають відбуватись у присутності обох батьків; передача подарунків від тата - батьки можуть обирати подарунки разом, а мама купляти та презентувати дитині під час зідзвону. Ви разом можете обрати якусь покупку або невеличний ремонт у дитячій кімнаті або квартирі загалом і тато зможе підготуватись до повернення сім’ї.

Яким би важким і виснажливим не був цей час, спробуйте знаходити час і один для одного. Матері, які самі опинились у новому середовищі далеко від дому із дітьми потребують уваги та підтримки. Чоловіки, які відправили своїх дружин у незнайоме місце, яким самотньо також потребують уваги та підтримки. А діти потребують їх завжди, але якщо поряд із ними будуть обоє батьків, які підтримують один одного, то їх дитинство буде щасливим незалежно від обставин.

Питання особливостей зарахування дітей з внутрішньо переміщених сімей

 Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ»

Що, як і до чого - розповідаємо у короткому конспекті нижче

Нагадуємо, що більш детально питання особливостей зарахування дітей з внутрішньо переміщених сімей ми розглядали у прямому етері разом з юристом проєкту “Про.Підтримка” Микитою Буровим. Подивитися його у записі можна тут https://fb.watch/f4krHsYzEg/

Також, на сайті Про.Світ є величезний корисний матеріал від наших юристів щодо особливостей зарахування дитини до школи в умовах воєнного стану. Читати тут http://prosvitcenter.org/page29557706.html

Проєкт “Про.Підтримка” підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe.