четвер, 8 вересня 2022 р.

Навчитися ідентифікувати свої відчуття — це перший крок до того, щоб брати їх під контроль ☝️

 Інститут миру і порозуміння

🌒 Іноді буває, що емоції захоплюють тебе настільки, що ти навіть не можеш їх розрізнити. Не те щоб почати робити щось, щоб упоратися з ними.
Саме тому навчитися ідентифікувати свої відчуття — це перший крок до того, щоб брати їх під контроль ☝️
Це страх чи тривога?
Зневіра або самотність? 🤔
Учасники нашого курсу “Відновлення та стійкість” під час тренінгів з Elizabeth Koval разом створили картки про те:
🔹 як емоції проявляються назовні — тобто як їх впізнати;
🔹 що може допомогти впоратися з кожною з них.
Це саме ті ознаки, які допомагають підліткам впізнавати свої емоції, та опановувати їх.
Викладаємо картки у вільний доступ, щоб ви могли поширювати і використовувати 🙌
Мирна школа має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1368 від 01.11.2019.
Проєкт підтримується урядом Німеччини, через спільний внесок Програмного офісу forumZFD в Україні (Forum Civil Peace Service - Ukraine) та Громадянської служби миру Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та реалізується ГО "Інститут миру і порозуміння" (ІМіП) у співпраці з Інститут модернізації змісту освіти МОН та Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи.


ЯК ПІДТРИМАТИ СТОСУНКИ СІМ'Ї В РОЗЛУЦІ

 НПА - Національна психологічна асоціація

ЯК ПІДТРИМАТИ СТОСУНКИ СІМ'Ї В РОЗЛУЦІ
Під час війни багато сімей знаходяться в розлуці, жінки були вимушені покинути рідні домівки, доставляючи дітей в безпечне місце, чоловіки залишились допомагати боротися з агресором, діти без татусів, дружини без чоловіків.
Цю розлуку не просто переживати як жінкам, так і чоловікам. Робоча група психологічної підтримки вагітних, молодих мам та жінок які страждають від домашнього насильства НПА підготувала декілька важливих принципів, спираючись на які, вдасться підтримувати близькі стосунки між батьками та дітьми, які опинились в розлуці.
Перший принцип - виходити на зв'язок кожного дня
Щоб зберегти тепло стосунків на відстані та відчувати підтримку у непрості періоди розлуки, спробуйте, за можливості, тримати зв’язок з чоловіком кожного дня. Краще відеозв’язок. В ідеалі варто мати конкретний “закріплений час” кожного дня та робити ще спонтанні зідзвони протягом іншого часу. Незалежно від того якого віку дитина - бачити знайоме обличчя, слухати рідний голос - корисно для ментального здоров'я. А для тата це можливість спостерігати за тим, як змінюється та росте дитина, приймати участь у її вихованні. Таким чином буде відчуття взаємної участі у житті родини навіть на відстані. Якщо у тата немає можливості бути постійно у доступі, він може записати невелику казку для молодшої дитини або свої роздуми із порадами по літературі та фільмам для старших, які вони зможуть прочитати чи переглянути самостійно. Коли з’явиться нагода зможете обговорити ці твори.
Другий принцип - пам'ятати про причини
В кризові моменти перебування далеко від чоловіка, жінкам варто пам’ятати і фокусуватись на основній причині свого від’їзду: перебування дітей у безпеці. Також розуміти, що і чоловіку спокійніше, розуміючи, дружина з дітьми знаходяться в безпечному місці і нічого їм не загрожує.
Третій принцип - бути продуктивними у спілкуванні
Намагайтесь обговорювати один з одним не лише якісь крупні події, а й маленькі історії з повсякденного життя, невеличні радості та цікавинки. У цьому допоможуть навідні питання, уточнення, звернення до почуттів та емоцій, а не лише до фактів. Також, корисним буде проводити дзвінки у час активності дитини, а не тоді коли вона зморена або голодна (зідзвонюватись перед вечірнім сном часта помилка), оскільки батько на тому кінці телефону має стимулювати дитину до виконання якихось звичних справ (це може бути обговорення та виконання уроків зі старшими дітьми або просто віддалена участь у грі з іграшками у молодших дітей чи, навіть, з брязкальцем у немовлят. Дитина має бути не просто пасивним спостерігачем або мовчазним учасником бесіди дорослих, а має налагоджувати контакт із батьком. Таким чином батько приймає безпосередню участь у вихованні, у спільно-розділеній діяльності, а мати може трішки відпочити (наскільки це можливо). Також із молодшими дітьми можна грати у хованки онлайн, зі старшими - у спільні онлайн ігри.
Четвертий принцип - спільне планування
Як би не було важко - мати і батько повинні планувати більшість подій разом. Звісно, інколи на заваді стає необхідність швидкого прийняття рішення, або, навіть різниця у часі, але намагайтесь все що можливо планувати заздалегідь. Наприклад, похід дитини на огляд лікаря, якісь поїздки, спільні зідзвони з іншими родичами. Тоді у всіх є відчуття знаходження у спільному сімейному просторі незалежно від кількості кілометрів що вас розділяють. Також важливо під час спільних бесід мріяти про майбутнє. Це створює горизонт подій та дарує відчуття ясності та впевненості.
П’ятий принцип - час для кожного
Варто також виокремлювати час на окреме спілкування для батька та дитини, та для батька й матері. Завдяки цьому ситуація виглядає більш буденою та звичною, оскільки у мирному житті всі члени родини взаємодіють між собою у різний спосіб та тривалість. Також по мірі можливості проводьте спільні (заплановані разом) зідзвони з іншими родичами та друзями сім'ї. Не забувайте й про слова підтримки один одного (жінки і чоловіка) при кожній розмові.
Шостий принцип - спільне виховання
Як ми вже зазначали, важливо всіма способами залишатись паритетними у вихованні дітей. Цьому допоможе - злагодженість позиції, яку батько й мати виробили спільно; відсутність гри у “поганого” та “гарного” копа, оскільки спілкування, підтримка або жура мають відбуватись у присутності обох батьків; передача подарунків від тата - батьки можуть обирати подарунки разом, а мама купляти та презентувати дитині під час зідзвону. Ви разом можете обрати якусь покупку або невеличний ремонт у дитячій кімнаті або квартирі загалом і тато зможе підготуватись до повернення сім’ї.
Яким би важким і виснажливим не був цей час, спробуйте знаходити час і один для одного. Матері, які самі опинились у новому середовищі далеко від дому із дітьми потребують уваги та підтримки. Чоловіки, які відправили своїх дружин у незнайоме місце, яким самотньо також потребують уваги та підтримки. А діти потребують їх завжди, але якщо поряд із ними будуть обоє батьків, які підтримують один одного, то їх дитинство буде щасливим незалежно від обставин.

середа, 7 вересня 2022 р.

Питання особливостей зарахування дітей з внутрішньо переміщених сімей

 Центр Інноваційної Освіти «Про.Світ»

Що, як і до чого - розповідаємо у короткому конспекті нижче
👇
🖥 Нагадуємо, що більш детально питання особливостей зарахування дітей з внутрішньо переміщених сімей ми розглядали у прямому етері разом з юристом проєкту “Про.Підтримка” Микитою Буровим. Подивитися його у записі можна тут https://fb.watch/f4krHsYzEg/
📃 Також, на сайті Про.Світ є величезний корисний матеріал від наших юристів щодо особливостей зарахування дитини до школи в умовах воєнного стану. Читати тут http://prosvitcenter.org/page29557706.html
Проєкт “Про.Підтримка” підтримує Європейський Союз за програмою House of Europe.










ПТСР у дітей: що потрібно знати?

 Соціально-Психологічна служба школи

ПТСР у дітей: що потрібно знати?

Ми підготували інфографіку про найпоширеніші реакції дітей на психологічну травму з огляду на вік дитини. Памятайте, що це природна і нормальна реакція на ненормальні події.

👧 Крім того, діти та підлітки можуть відчувати себе винними, що не запобігли трагедії або смерті. У них також можуть виникати думки про помсту. Більшість з цих реакцій є нормальними після травматичної події, з часом симптоми зменшуються.

‼️Якщо симптоми тривають понад місяць, зверніться за професійною психологічною допомогою.

👩‍👦Як допомогти дитині в перші дні та тижні після пережитої трагедії?

Можливо так сталося, що дитина не ваша, але вам потрібно про неї тимчасово подбати. Створіть максимально безпечні умови, зберігайте спокій, доброзичливість та спілкуйтесь з дитиною. Важливо піклуватися та бути чуйними, але при цьому проявляти повагу й розуміння до будь-яких реакцій.

✅Забезпечте їжею.
✅Знайдіть безпечне місце для життя.
✅Зверніться за допомогою до лікаря та психолога.
✅За можливості забезпечте контакт з родичами та друзями дитини.

❌Змушувати дитину розповідати свою історію
❌Говорити «все буде добре» або «принаймні ти вижив/-ла».
❌Казати, що, на вашу думку, повинні відчувати люди або як люди повинні були діяти.
❌Нехтувати медичною та психологічною підтримкою.
❌Давати обіцянки, які ви не можете виконати, наприклад «ти скоро поїдеш додому».

👨‍👩‍👧‍👦Як батьки можуть допомогти своїм дітям після трагедії?

Перш за все ви маєте дати раду своїм емоціям, лише в спокої ви можете починати говорити з дитиною. Дитина має відчувати ваш спокій та впевненість. Поясніть дитині, що сталося, при цьому обов'язково наголосіть на наступних моментах:
🔸Ви її любите.
🔸Те що сталося, це не з вини дитини.
🔸Ви зробите все можливе, щоб піклуватися про неї.
🔸Все, що зараз дитина відчуває - це нормально.

✅Дозвольте дітям сумувати або плакати.
✅Нехай діти розповідають, пишуть або малюють малюнки про подію та свої почуття.
✅Обмежте перегляд новин про війну.
✅Приділіть додаткову увагу дітям, особливо якщо вони мають проблеми зі сном.
✅Дозвольте їм спати з увімкненим світлом або дозвольте їм спати у вашій кімнаті (на короткий час).
✅Намагайтеся зберігати звичний розпорядок (або створіть новий), наприклад, читайте казку перед сном, вечеряйте разом або грайте в ігри.
✅Допоможіть дітям відчувати контроль, коли це можливо, дозволяйте їм самостійно приймати рішення, наприклад, вибирати їжу чи одяг.
✅Зверніться до психолога, якщо через місяць дитина все ще не може виконувати звичні їй активності.
✅Зверніться до лікаря, якщо з’являться нові поведінкові або емоційні проблеми, особливо якщо ці симптоми виникають протягом більше кількох тижнів:
⚡️Спогади (спогади – це розум, який знову переживає подію)
⚡️Підвищене серцебиття та пітливість
⚡️Легко лякається
⚡️Емоційно заціпеніння
⚡️Дитина дуже сумна або пригнічена

❌Очікувати, що діти будуть сміливими.
❌Просити дітей обговорити подію до того, як вони будуть готові.
❌Злитися, якщо діти проявляють сильні емоції.
❌Гніватися, якщо вони почнуть мочитися в ліжко, крутитися або смоктати великий палець.

💛Реакція дітей на травму залежить від реакції дорослих на травму. Батьки можуть допомогти дітям, підтримуючи їх, залишаючись якомога спокійнішими

Пам’ятайте:

🔸Зцілення вимагає часу.

🔸Не ігноруйте сильні реакції.

🔸Зверніть увагу на раптові зміни в поведінці, мовленні, використанні слів або сильні емоції.