Отже, дослідження PISA 2025 оприлюднено.
Глибокий аналіз попереду, а поки загальний зріз із фокусом на Україні.
Трішки теорії.
Цього циклу в PISA взяли участь понад 760 тисяч підлітків із 91 країни та економіки світу. Вибірки репрезентують приблизно 33 мільйони 15-річних учнів у цих освітніх системах.
PISA перевіряє не стільки те, чи може дитина відтворити вивчене в школі, скільки чи здатна вона застосувати знання в життєвій ситуації: зрозуміти інформацію, проаналізувати її, аргументувати, зробити висновок і розв’язати проблему.
У кожному циклі PISA перевіряє три основні галузі:
природничо-наукову грамотність
математичну грамотність
читацьку грамотністьАле одна з них щоразу є провідною і досліджується значно глибше.
У PISA-2025 головним фокусом були природничі науки. Тобто не просто знання формул чи фактів із фізики, хімії або біології, а здатність пояснювати явища науково, оцінювати докази, працювати з інформацією і використовувати наукове мислення для прийняття рішень.
В циклі 2025 був і новий окремий напрям — Learning in the Digital World: як підлітки навчаються за допомогою цифрових інструментів, наскільки вони здатні самостійно організувати навчання, досліджувати проблему, моделювати і будувати нове знання.
Вперше PISA також включила оцінювання іноземної мови, яке було добровільним для країн-учасниць.
PISA загалом значно ширше дивиться на те, що відбувається навколо власне тестових балів: мотивацію до навчання, наполегливість, відчуття власної спроможності, адаптивність, ставлення до школи, використання цифрових технологій та штучного інтелекту. І, звісно, аналізує, як результати пов’язані зі статтю, соціально-економічним статусом і походженням дитини.
Новина #1 кепська.
Світова освіта продовжує просідати.
Середні результати країн OECD у читанні, математиці та природничих науках знижуються. І ковід тут уже точно не є першопричиною.
Новина #2 краща.
Україна, попри люту сраку, яка відбувається з нашими підлітками і вчителями щодня, вийшла на стабілізацію. Порівняно з різким падінням між циклами 2018-2022, падіння між 2022 і 2025 роками статистично незначуще. Ну ніхто ж не сподівався на покращення, правда? Рожевих єдинорогів серед нас немає. А от те, що ми тримаємося і що наші результати не стають суттєво гіршими — велика заслуга всіх, хто до освіти докладається щодня.
І щонайперше, звісно, наших учителів і управлінських шкільних команд.
І ще одне, перш ніж підемо далі.
PISA 2025 усе ще не ставить діагноз НУШ.
Бо ті 15-річні підлітки, які навесні 2025-го брали участь у тестуванні, навчалися за старим Державним стандартом.
А що там по НУШ — побачимо в наступному циклі.
Отже, цифри і їх інтерпретації.
Дані України в розрізі 2018 - 2022 - 2025.
Отримані бали:
Природничі науки: 469 - 449 - 448 Математика: 453 - 440 - 431 Читання: 466 - 427 - 418 Як уже писала вище, після значного провалу між 2018 і 2022 роками результати стабілізувалися. Але відновлення не почалося.
Порівняно з 2018 роком ми все ще маємо мінус 21 бал у природничих науках, мінус 22 у математиці і найбільш болісні для мене мінус 48 балів у читанні.
Бо простішою мовою це означає, що 45% українських 15-річних не досягають навіть базового рівня читацької грамотності.
Йдеться не про те, скільки книжок прочитала дитина і чи пам’ятає вона біографію письменника. PISA перевіряє значно простішу і водночас фундаментальнішу річ: чи може 15-річна людина прочитати текст, зрозуміти його, знайти потрібну інформацію, оцінити її, зробити висновок і використати прочитане для розв’язання проблеми.
І майже половина наших дітей не дає цьому раду на базовому рівні.
Але всередині цієї цифри ховається ще одна проблема, про яку, мені здається, треба говорити окремо.
Це хлопці vs дівчата.
У 2022 році українські хлопці мали з читання 415 балів, дівчата — близько 438. Розрив — 23 бали.
У 2025 році результат хлопців упав ще до 402 балів, тоді як у дівчат — близько 434.
Розрив — 32 бали на користь дівчат.
І ця різниця є статистично значущою.
Проблема не виникла під час повномасштабки. Ще у 2018 році хлопці мали 450 балів, а дівчата 484, тобто розрив становив близько 34 балів.. Після певного звуження гендерного розриву у 2022 році він знову повернувся майже до рівня 2018-го.
Питання, яке я ставлю собі: чому наша школа настільки гірше утримує хлопців у читанні і що саме ми збираємося з цим робити?
Ще одна цифра, яку не варто ігнорувати: майже 30% українських підлітків не досягають базового рівня одночасно у всіх трьох галузях (читанні, математиці й природничих науках).
І ще один розрив.
Добробут українських родини.
Серед дітей зі сприятливішими соціально-економічними передумовами базового рівня досягають:
80% у природничих науках 69% у математиці 70% у читанніСеред дітей із несприятливими передумовами:
53% 41% 43%Тобто шанс дитини опанувати хоча би базову математику чи читання дуже сильно пов’язаний із тим, у якій сім’ї вона народилася і які можливості ця сім’я може їй забезпечити.
У природничих науках різниця між більш і менш забезпеченими групами становить 66 балів PISA.
Цікаво, що з 2018 року соціально-економічний розрив в Україні навіть дещо скоротився. Але приводу радіти немає.
Він скоротився переважно тому, що погіршилися результати більш забезпечених дітей, а не тому, що менш забезпечені почали наздоганяти.
Для мене це, мабуть, одна з найнеприємніших цифр у всьому звіті. Бо школа мала б хоча б частково компенсувати нерівність стартових можливостей. А ми бачимо, наскільки сильно сімейні обставини продовжують визначати освітній результат дитини. І водночас продовжуємо співати тужливих пісень про «не буде школи - не буде села». І саботувати в окремих громадах, де безпековий фактор не є вирішальним, укрупнення шкіл на користь якості.
Але є в нових результатах PISA й історії, які дають трохи оптимізму.
Одна з найбільш цікавих для мене - кейс Туреччини.
Поки середні показники OECD падають, Туреччина покращила результати в усіх трьох галузях. У природничих науках +18 балів лише з 2022 року і вже 494 бали, тобто вище середнього OECD. У математиці +9 балів. І це не випадковий стрибок одного року. Туреччина поступово скорочувала відставання протягом багатьох циклів PISA.
Фактично це одна з небагатьох країн OECD, якій вдалося переламати довгострокову траєкторію.
Улюблене питання.
То хто ж сьогодні в топі?
Сінгапур знову серед абсолютних світових лідерів. Він №1 у читанні та №2 у математиці й природничих науках. 15% сінгапурських учнів є top performers одночасно у всіх трьох галузях, тобто демонструють найвищий показник серед усіх учасників PISA.Поруч у верхівці залишаються Японія, Корея, Естонія, Макао, Тайвань.
Мене персонально тішать цьогорічні результати Англії (не UK загалом, а саме Англії), яка на тлі загального падіння втримала або покращила свої результати. Англія ніколи не буде в топі. Бо це не країна експериментаторів. Але вона завжди триматиме свою класично високу планку. Той випадок, коли традиції працюють.
Але головна цінність PISA взагалі не в тому, яке місце яка країна посіла. Значно цікавіше, зрозуміти, чому в один і той самий період, коли десятки освітніх систем втрачають результати, деякі країни здатні йти проти тренду?
Що саме вони роблять інакше?
І що робити нам, враховуючи наші реалії?
Думаю, саме останнє питання буде обговорюватися в найближчі місяці особливо активно.
Головне — щоб розмови перейшли в площину дій.
Ну а поки зради немає, пані та панове.
Гребемо далі і робимо щодня свої маленькі справи.
Враховуючи війну, політичні турбулентності, демографічну кризу і багато інших чинників, ми великі молодці.
Таких більше в світі немає.
Величезна вдячність усім учителям, директорам і українським підліткам.
Це все ви! 
Немає коментарів:
Дописати коментар