Коли тривога вже минула, а напруга всередині залишається. Як допомогти собі?
Обстріли, тривоги, ночі без сну, постійне читання новин, напруга, яка не зникає навіть тоді, коли навколо начебто тихо.
До цього можна певною мірою звикнути головою. Але тіло не звикає. Воно реагує на небезпеку, недосип та постійний стрес. Відчуття хаосу і неспокою всередині, потік думок або, навпаки, прірва тиші. Стан, коли розумієш, що хочеш собі допомогти, але не знаєш як.
Тому хочу поділитися кількома простими речами, які допомагають мені особисто і багато разів бачив, як вони допомагають людям, з якими я працював.
Не як універсальні правила. Швидше як речі, які можна спробувати і залишити собі те, що працює саме для вас. І звісно більшість порад, коли безпечно.
Контрастний душ.
Теплий або гарячий душ, добре прогріти тіло, а потім, якщо комфортно, поступово зробити воду прохолоднішою.
Не потрібно мучити себе крижаною водою. Важливо відчути тіло, змінити відчуття і трохи повернути себе в тіло.
Прогулянка.
Поставите усе на паузу і дати можливість собі прогулятися. Свіже повітря хоча б на 40 хвилин і мінімальна фізична активність в комфорті у вигляді прогулянки.
Не для того, щоб закрити 10 тисяч кроків чи зробити тренування. Просто пройтися, подивитися навколо, відчути повітря.
І, якщо можете, хоча б частину цієї прогулянки провести без телефону.
Сон.
Після ночі з тривогами не варто очікувати від себе звичної продуктивності. Якщо є можливість поспати вдень — поспіть.
Так, в ідеалі нам потрібен повноцінний нічний сон 7-8 годин. Але під час обстрілів це просто нереально. Спіть коли можете і не сваріть себе за це. Іноді краще доспати вдень, ніж весь день тримати себе на каві й силі волі.
Їжа.
На стресі дуже легко прожити пів дня на каві, потім зʼїсти щось солодке, а ввечері зрозуміти, що нормально так і не поїв.
Тому тут усе доволі просто — регулярна їжа, достатньо білка, овочі, вода. І по можливості не наїдатися важкою їжею перед сном.
Дихання та заземлення.
Кілька хвилин спокійного дихання, заземлення, розтяжка, прості тілесні вправи — усе це може допомогти трохи знизити напругу.
Тут немає однієї правильної техніки.
Комусь допомагає дихання. Комусь рух. Комусь — просто побути кілька хвилин у тиші. Пробуйте різне і залишайте те, після чого саме вам стає легше.
Менше новин та сповіщень.
Особливо після обстрілів дуже легко застрягнути в телефоні. Один канал, другий, соцмережі, знову новини. Через 15 хвилин ще раз перевірити, чи нічого не сталося.
Здається, що так ми хоча б трохи контролюємо ситуацію. Але мозок у цей момент продовжує отримувати все нові сигнали про небезпеку і практично не має можливості переключитися.
Тому робіть паузи. Особливо перед сном. Якщо можете, залиште хоча б 30–60 хвилин без новин і нескінченного скролінгу.
Люди.
Подзвонити другу. Зустрітися на каву. Побути з рідними. Обійняти когось близького.
І зовсім не обовʼязково говорити про війну, тривоги чи те, як усім важко. Можна про фільм, роботу, дітей, стосунки, машину, плани на вихідні. Про звичайне життя.
Нам дуже потрібні моменти, коли ми просто живемо, а не постійно чекаємо наступної небезпеки.
І маленькі звичні ритуали
Ранкова кава. Улюблена музика. Душ. Прогулянка. Книга. Час із домашньою твариною. Смачна вечеря. Обійми.
Здається, нічого особливого. Але знайомі й передбачувані речі повертають хоча б трохи відчуття звичайності, якого нам зараз дуже не вистачає.
І, мабуть, найважливіше.
Не вимагайте від себе занадто багато.
Після важкої ночі нормально бути втомленим. Нормально не закрити весь список справ. Нормально перенести щось. Нормально сьогодні бути менш продуктивним.
Прийняти душ. Здорово поїсти. Поспати. Вийти на прогулянку. Поговорити з близькою людиною. Обійняти і побути в обіймах.
Іноді цього на сьогодні достатньо.
Я ділюся цим не як набором універсальних правил. Це прості речі, які допомагають мені особисто і які я багато разів використовував у роботі з людьми.
Можливо, щось із цього стане опорою для вас.
Бережіть і турбуйтеся про себе 
Немає коментарів:
Дописати коментар