Як будувати та повертати довіру до світу

 ЯК БУДУВАТИ ТА ПОВЕРТАТИ ДОВІРУ ДО СВІТУ 

✋🏼Довіра та недовіра — це дві здорові сторони одного цілого.

Довіра людей базується на маленьких речах і знаках, якими людина щодня маркує власну довіру.

📌Рівність у стосунках, коли ви однаково віддаєте щось одне одному — це про повагу, але разом із тим і про довіру.

🙅🏼‍♀️Від сліпої довіри краще відмовитися.❗️

Коли ми на все заплющуємо очі й перекладаємо відповідальність на партнера, бо довіряємо йому, це може стати зручним способом до маніпуляції та газлайтингу — тобі говорять, що все добре й чудово, а паралельно використовують.

♻️Складові довіри: 

 •   межі, які не мають порушуватися;

 •   надійність;

 •   відповідальність.

🤝Довіра — це рух. Рух «до» — до когось, до чогось. Цей процес базується на тому, як я вчуся будувати цю довіру з різними людьми. 

📌Якщо з учителями було непросто — з іншими фігурами авторитету також може бути складно. Якщо з батьками вийшло побудувати довіру, то може все бути й легко. 

🤝Довіра повинна мати місце для сумніву. Вона не має бути сліпа. Довіра також працює на рівні фізіології.

❗️Для українців характерною є базальна тривога. Цей термін запровадила психологиня Карен Горні. 

🫣БАЗАЛЬНА ТРИВОГА — ЦЕ МЕХАНІЗМ НА РІВНІ ТІЛА, ЯКИЙ УНЕМОЖЛИВЛЮЄ ПОБУДОВУ МʼЯКОГО СПОКІЙНОГО КОНТАКТУ. Це ніби постійно жити з білим шумом.

• Ми, українці, як нація розуміємо базальну тривогу та постійно очікуємо, коли вона вигулькне. 

• Переживши Голодомор, Другу світову війну, репресії, вбивства, ми знову опиняємося у війні. Здавалося б, 21 століття. Але тепер базальна тривога уособлюється в людині, яка вирішила пограти у війну.

🫱🏼Базова довіра до світу базується на нашій довірі до того, що наші близькі говорять нам про світ. 

🔗Наші батьки лізуть зі шкіри, щоб запхати нас у хороші виші, перевіряють, із ким ми зустрічаємося, годують корисною їжею.

😩Але зараз ми розуміємо, що світ не діє за правилами. Наша довіра до світу підірвана, бо світ нас обманув. 

🔗Ми ходили до школи, робили уроки, мили вуха, знімаємо тіктоки, робимо подкасти — і тут отримуємо такого ляпаса. За що? 

😳Зараз відбувається наш моральний філософський пубертат. Тепер нам треба переписати контракт зі всесвітом.

❓ЯК ДОВІРЯТИ МАЙБУТНЬОМУ

✅Зараз треба дати собі право не довіряти майбутньому та згадати про недовіру світові. 

✅Перед тим, як іти вперед, зрозуміти місце, де ти є зараз. 

✅Надати сенс тому, що відбувається. Проговорити це з найближчими людьми. Іноді треба проговорити все, що ще не розумієш, щоби воно стало звичайним і припинило тебе їсти зсередини. Тобто будувати майбутнє тут і тепер.

❓ЯК ПОВЕРНУТИ ДОВІРУ ДО СЕБЕ 

👉🏻Часом ми самі заганяємо себе в некомфортні обставини, зраджуємо себе. 

👉🏻Тут треба обирати стовпи довіри та працювати з кожним із них. Потрібно сказати «ні» собі, а потім — іншим. Багато хто з нас звик тримати себе в лещатах, насильницьких межах. Треба бути до себе добрішими. Ми не просто так переходимо свої межі, іноді в нас просто немає вибору. 

👉🏻Якщо зараз є бажання інакше ставитися до себе, треба починати виставляти кордони, охороняти їх і давати відсіч тим, хто хоче повернути твої старі кордони.

‼️Пам’ятайте, довіра — це сукупність маленьких речей і в особистих стосунках, і в домі, і за його межами. І коли ми втрачаємо довіру, йдеться про втрати суми речей. Тому потрібно зробити багато маленьких кроків, щоби цю довіру повернути.

Подкаст «Простими словами», журналіст і письменник Марк Лівін та психологиня напряму емоційно-фокусованої терапії пар Софія Терлез. 

Джерело