Як відпочити, коли накопичилась втома

 Хаб стійкості

Коли втомився, не вдається відпочити. Доводиться спочатку відпочити, тоді заспокоїтися і нарешті нормально відпочити.

Чому так відбувається та як відпочити, коли накопичилась втома — пояснює Petro Chornomorets, кандидат біологічних наук.

Справа в тому, що спокій — це активний психічний процес. Щоби бути спокійним, потрібно, щоб сотні мільйонів гальмівних нейронів постійно зупиняли активність сотень мільйонів збудливих нейронів. Якщо гальмівним нейронам не вдається це робити — ми не можемо заспокоїтися і відпочити.

Чому їм може не вдаватися?

Забагато збудження. Для деяких систем нашого мозку характерна робота в режимі самопідсилення: більше збудження дає більше збудження. Особливо це помітно в дітей, які при певної інтенсивності та тривалості емоцій втрачають над ними контроль і сатаніють. Але і в дорослих ці механізми також працюють: після активного дня загальмуватися складніше просто через надмірний рівень збудження.

Є конкретні стимули, які підтримують високий рівень збудження:

Зовнішні: звуки, запахи, світло, люди, тварини. Тому важливо уважно ставитися до простору, в якому відпочиваєш і спиш.

Внутрішні: важливі незадоволені потреби та/або тривоги. Зараз це особливо актуально, але насправді і в мирний час ми вміємо знайти собі причини для тривог.

Багатозадачність. Наша свідомість має лише один фокус уваги. Коли ми намагаємося гратися в багатозадачність, це або автоматизми (якщо над частиною задач не треба думати), або постійні перемикання туди-сюди. Кожне перемикання це: відгальмувати попередній активний процес, збудити новий. Тобто перемикання забирає приблизно удвічі більше ресурсів, аніж власне виконання задачі, вимагає додаткового часу та виснажує гальмівні системи — саме ті, які мають працювати, коли ми хочемо заспокоїтися і відпочити.

Що робити?

Усі рішення — це про планування. Але категорично не те, яке дозволяє запхати в один день сотню справ і робити щось корисне, поки робиш щось корисне, а навпаки.

Прибрати багатозадачність. Планувати час на кожну задачу і окремо час на перемикання. Вимкнути сповіщення на мобільному, в тому числі вібрацію. Брати його в руки у визначений час — раз на годину, а краще рідше. Комунікації — це окрема справа.

Спеціальний час для заспокоєння кілька разів на день. Подивитися на природу. Випити чаю. Подихати. Прогулятися.

Не читати і не обговорювати новини у другій половині дня. Зараз новини це основне джерело тривог і майже (!) ніколи вони не настільки нагальні, щоб не можна було відкласти до ранку.

Не починати нових справ після обіду. Друга половина дня — для завершення розпочатого.

Вечір — час для саморефлексії, піклування про себе, побути на самоті, нічогонеробіння та неконструктивної діяльності.

Якщо ви сова і післяобід у вас усе тільки починається — переміститися в часі має не тільки початок сну, але весь ваш графік. Окей, ви закінчуєте роботу десь після 22:00, лягаєте біля 3 ночі. Тоді прокидатися треба не раніше 11:00. Хіба що можна спробувати "вечірні" справи (саморефлексія, піклування про себе, побути на самоті, нічогонеробіння та неконструктивна діяльність) перенести на ранок — тоді, можливо, ваша підсвідомість дозволить засинати одразу після роботи.