Світлана Ройз: Як допомогти дитині, коли їй страшно. Швидке втручання. Практикум безстрашного Дитинознаства.

 Світлана Ройз 

Як допомогти дитині, коли їй страшно. Швидке втручання. Практикум безстрашного Дитинознаства.

Тема страхів у дітей різного віку зараз загострена. Стрес спровокував те, що дитина могла вже давно пройти в своїй «віковій нормі». Нижче - прості дії (які можуть використовуватися і дорослими).

Уяви, що навколо тебе сфера, що світиться. Долонями (пантомімою) навколо себе вибудовуємо кордони. Все, що лякає – залишається за цією кулею. Вона складається і з твоєї власної сили та нашої любові.

Запропонувати міцно стиснути нашу руку. Сказати – у тобі стільки сили, яка допоможе впоратися із будь-яким страхом.

повертаємо дитину у відчуття «теперішнього» - просимо торкнутись кількох різних по фактурі та температурі об’єктів, знайти 2-3 об’єкти зеленого кольору (зелений сприймається як спокійний, безпечний), випити води, вимовити «брррррррр», зробити якусь смішну пику.

Відштовхнути страшний образ руками – відкинути його від себе зі звуком

Розтерти долоні, покласти на нирки, розтерти долоні, покласти на ребра, потім, розтерти долоні та простукати своє тіло, ніби вибиваєш килимок.

навчити дитину –що у неї є «чарівна кнопка», що допомагає впоратись із страхом - знаходиться між мізинцем та безіменним пальцем

Уявити, що те, що лякає, ми зменшуємо - до такого розміру, що можна стиснути в кулак, сховати в сірниковій коробці

Крикнути голосно - страх - йди. Я тебе не боюсь!

додати до образу, що лякає, якусь смішну деталь (наприклад, до образу злої людини – бантик, чи величезні вуха слона, чи курячі лапки)

Якщо дитину злякав образ, який він бачив у мультфільмі – кіно – картинка страшної події – уяви, що ми відправляємо цей образ назад у мультфільм. В Світ мультфільму, відео. Плескаємо в долоні, ніби «запечатуючи» цей образ знову у мультфільмі. Можна запропонувати – в уяві стерти цей образ гумкою.

Якщо дитину налякав страшний сон – після пробудження, як режисери – змінюємо сюжет

Якщо дитину злякав звук – помасажувати вуха, обов'язково сказати – це був звук (такий)…. Все вже минулося. ми в безпеці.

Уявити, що страх зменшуємо і кладемо у сейф. Закриваємо сейф на замок, перев'язуємо ланцюгом, мотузкою і відправляємо кудись на далеку планету або під землю, або океан.

Важливо пам'ятати:

Коли дитина каже, що їй страшно – найбільший її страх, що її не приймуть, висміють. Найдивніший страх ми сприймаємо, як реальний – він є у реальності дитини. і допомагаємо дитині, не знецінюючи її почуття. Якщо ми їй скажемо - нічого страшного немає - вона не перестане боятися. Вона залишиться із страхом наодинці.

Будь яка складна ситуація може стати містком для близькості.

Алгоритм:

Підтримка : Замість слів – ти ж великий, тут нічого боятися (ці слова раціональні, звучать, як знецінювання) – ти виглядаєш наляканим. Бачу, що тобі страшно

Близкість: Я з тобою (можна сказати словами, можна обійняти, взяти на руки, взяти за руку) чого ти боїшся? – нам важливо, щоб дитина від загального «я боюся» перейшла до конкретного

я боюся темряви, Я боюсь, що на мене нападуть монстри, Я боюсь, що загублюсь

Коли ми знаємо, що конкретно лякає дитину, ми можемо вибрати спосіб трансформації.

Нормалізація: Знаєш, я боялася у твоєму віці, і навіть зараз іноді боюсь. Зараз те, що відбувається, дійсно, страшно. Я точно знаю, що ми впораємося. Ми можемо з тобою зробити:

Трансформація: (конкретні дій та практики) (які вже є вище).

Ви могли побачити - що у всіх ідеях - дитина і дорослий - суб"єкт, відчуває свою силу, і сам робить дію.

Я описала те, що відноситься до «швидких практик», те, що можуть робити батьки, щоб зняти гострий стан. Трансформацією, глибокою роботою, краще, щоб займалися спеціалісти.

Сил нам всім і спокою. Обіймаю

Джерело