Практики вербальної розрядки

 Рекомендації щодо вербальної деескалації (розрядки) під час спілкування в небезпечній ситуації

Коли виникає потенційно вербальна та/або фізично небезпечна ситуація, у пригоді можуть стати практики вербальної розрядки. 

Пам’ятайте два важливі аспекти:

🗣 Розлючена людина має знижену спроможність логічно міркувати.

👤Методи деескалації не є чимось природнім й інтуїтивно зрозумілим для нашої психіки, а тому часом ми змушені будемо реагувати більш звичним способом: битися, втікати або завмирати, коли маємо справу з дуже розлюченою людиною як загрозою. Однак, обираючи шлях деескалації, ми свідомо повинні виглядати зосередженими і спокійними.

❗️Тому ці техніки необхідно практикувати до того, як вони знадобляться, щоб вони могли стати компетентною звичкою.

🔔Крок 1. Підготуйте себе 

🔸Розслабте м’язи обличчя і спробуйте виглядати впевнено.

🔸Спробуйте змоделювати голос так, щоб він звучав низько й монотонно, але не беземоційно.

🆘 Не захищайтеся — навіть якщо коментарі чи образи спрямовані на вас, пам’ятайте, вони не про вас.

🔸Зорієнтуйтеся щодо будь-яких ресурсів, доступних для допомоги. Знайте, що у вас є вибір піти, сказати людині піти або покликати на допомогу. 

🔸Ставтеся до людини з повагою, навіть коли твердо встановлюєте обмеження або кличете на допомогу. Схвильована людина дуже чутлива до почуття сорому та неповаги.

🔔Крок 2. Комунікуйте через позу та позицію

🔹Ніколи не повертайтеся спиною, з будь-якої причини.

🔹Завжди перебувайте на одному рівні очей.

🆘Залиште додатковий фізичний простір між вами — приблизно в чотири рази більше, ніж зазвичай. Гнів і хвилювання заповнюють зайвий простір між вами та людиною.

🔹Встаньте під кутом, щоб ви могли відійти вбік, якщо потрібно.

🔹Не підтримуйте «постійний» зоровий контакт й не примушуйте іншу людину до цього. Дозвольте відірвати чи відвести погляд.

🔹Не вказуйте і не трясіть пальцем.

🔹Не усміхайтеся. Це може виглядати як насмішка або тривога.

🔹Не торкайтеся. Когнітивна дисфункція у збуджених людей змушує неправильно інтерпретувати фізичний контакт як ворожий або загрозливий.

🔹Тримайте руки трохи далі від кишень, піднятими та доступними, щоб захистити себе. Це також демонструє, що у вас немає прихованої зброї.

🔹Не сперечайтеся і не намагайтеся переконати, дайте вибір, тобто повноваження прийняти рішення самостійно.

🔹Не захищайтеся і не засуджуйте. 

🔔Крок 3. Розмова, спрямована на розрядку 

🔸Не будьте голосним і не намагайтеся кричати на людину, яка кричить. Зачекайте, поки він/вона зробить вдих; потім говоріть. Говоріть спокійно, на середній гучності.

❗️Пам’ятайте, що немає сенсу для швидкого реагування, окрім як спроб спокійно знизити рівень збудження. 

🔸Не відповідайте на образливі запитання або запитання, які не мають відповіді (наприклад, «Чому всі ... ?», «Чому все це ... ?», «Коли все закінчиться ... ?»). На ці запитання не повинно бути відповіді.

🔸Поясніть межі та правила авторитетним, твердим тоном, але завжди з повагою. 

🔸Співчувайте почуттям, але не поведінці.

🔸Де це можливо, спробуйте відволікти людину на «думки та розуміння». Не запитуйте: «Скажи мені, що ти відчуваєш». Але можете уточнити «... допоможи мені зрозуміти, що ти мені говориш».

🔸Розкажіть про наслідки «нетипової/невідповідної поведінки» без погроз і гніву.

🔸Констатуйте зовнішній контроль як інституційний (іншими словами, «закон єдиний для усіх, а незнання не звільняє від відповідальності»), а не особистий, тобто спрямований конкретно, щоб заподіяти шкоди чи утисків гідності людини. 

Олександр Аврамчук,

лікар-психолог, канд. психологічних наук.

Джерело