Родина на карантині

 

Ще варто додати одну пораду: домовтеся з членами родини про так званий "Безлюдний острів"- якусь територію вашої квартири, де можна усамітнитись, відпочити від контактів, де буде працювати правило: "Поки я тут, ніхто мене не чіпає (не бачить і не розмовляє 😊)!"

Буде корисно мамам

 

60 безцінних порад мамам від відомого доктора психології

Говоріть своїй дитині:

1. Я люблю тебе.

2. Люблю тебе, незважаючи ні на що.

3. Я люблю тебе, навіть коли ти злишся на мене.

4. Я люблю тебе, навіть коли я злюся на тебе.

5. Я люблю тебе, навіть коли ти далеко від мене. Моя любов завжди з тобою.

6. Якби я могла вибрати будь-яку дитину на Землі, я б все одно вибрала тебе.

7. Люблю тебе як до місяця, навколо зірок і назад.

8. Дякую.

9. Мені сподобалося сьогодні з тобою гратися.

10. Мій улюблений спогад за день, коли ми з тобою “____” (що ви робили разом).

Розповідайте:

11. Історію їх народження або усиновлення.

12. Про те як ви “голубилися” з ними, коли вони були маленькі.

13. Історію про те, як ви вибирали їм імена.

14. Про себе в їхньому віці.

15. Про те, як зустрілися їхні бабусі та дідусі.

16. Які ваші улюблені кольори.

17. Що іноді вам теж складно.

18. Що коли ви тримаєте їх за руку і стискаєте її 3 рази, це секретний код, який означає – “люблю тебе”.

19. Який у вас план.

20. Чим ви зараз займаєтеся.

Слухайте:

21. Вашу дитину в машині.

22. Що ваша дитина розповідає про свої іграшки, і подумайте, наскільки це для неї важливо.

23. Питання, в якому ваша дитина дійсно потребує вашої допомоги.

24. На одну секунду довше, ніж дозволяє ваше терпіння.

25. Почуття, які стоять за словами вашої дитини.

Запитуйте:

26. Чому ти думаєш це сталося?

27. Як думаєш, що буде якщо ____?

28. Як нам це з’ясувати?

29. Про що ти думаєш?

30. Який у тебе найприємніший спогад за день?

31. Як думаєш, яке “воно” на смак?

Показуйте:

32. Як зробити щось, замість того, щоб забороняти це робити.

33. Як свистіти на травинці.

34. Як тасувати карти, зробити віяло (будиночок).

35. Як різати їжу.

36. Як складати білизну.

37. Як шукати інформацію, коли ви не знаєте відповіді.

38. Прихильність до вашого чоловіка.

39. Що піклуватися про себе (доглядати за собою) дуже важливо.

Виділіть час:

40. Щоб поспостерігати за будівельними майданчиками.

41. Щоб подивитися на птахів.

42. Щоб ваша дитина допомогла вам готувати.

43. Ходити в якісь місця разом.

44. Стрибати разом в багнюці по калюжам.

45. Щоб виконувати завдання в темпі вашої дитини.

46. Щоб просто посидіти з вашою дитиною, поки вона грається.

Порадуйте свою дитину:

​​47. Зробіть сюрприз і приберіть в її кімнаті.

48. Покладіть шоколад у млинці.

49. Викладіть їжу або закуску в формі смайлика.

50. Зробіть якісь звукові ефекти, коли допомагаєте дитині щось робити.

51. Грайтеся з дітьми на підлозі.

Відпускайте:

52. Почуття провини.

53. Ваші думки про те, як мало би бути.

54. Вашу потребу бути правим.

Віддавайте:

55. Дивіться на вашу дитину добрими очима.

56. Усміхайтеся, коли ваша дитина заходить в кімнату.

57. Відповідайте взаємністю, коли ваша дитина вас торкається.

58. Налаштуйте контакт, перш ніж щось говорити (виправляти), щоб ваша дитина дійсно вас почула.

59. Давайте вашій дитині можливість впоратися зі своїм невдоволенням (гнівом, злістю), перш ніж надати їй допомогу.

60. Приймайте ванну в кінці довгого дня.

61. Виберіть ваш улюблений спосіб бути доброю до вашої дитини.

Валерій Розанов

Джерело

7 квітня - Всесвітній день здоров'я

 Всесвітній день здоров'я — відзначається щорічно 7 квітня починаючи з 1950 року. Цього дня 1948 року набрав чинності Статут Всесвітньої організації здоров'я. Ідея Всесвітнього дня здоров'я була висунута вже на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я в 1948.

Ви можете зробити швидку вправу, яка допоможе вам усвідомити, наскільки Ваше життя збалансоване. Оцініть за 10-бальною шкалою, де 10 балів - все прекрасно, я абсолютно задоволений. Сфера життя, яка набрала малу кількість балів – головне джерело незадоволеності у житті. Покращуючи її, поліпшуєте загальне відчуття добробуту.

Вправу можна робити раз в 1-3 місяці, щоб спостерігати прогрес.

 Рік мережею шириться лист директора школи щодо порад на карантині...

Дорогі колеги, учні, батьки!

    Зі своїх спостережень хочу дещо сказати. Ми потрапили в складну, нестандартну ситуацію. І всі ми робимо все від нас залежне. Ми не стоїмо на місці, ми ростемо, розвиваємося  . Сказати, що сьогодні важко, - це нічого не сказати. Школа - це процес спілкування!  Чи помітили ви, як нам його не вистачає? Чи переконалися всі, що в школі засвоюють більше матеріалу, аніж в онлайн?  Чи переконалися всі, що разом вчитися краще, аніж по- одному? Сьогоднішні реалії принесли труднощі усім : учням, батькам.

Сьогодні ви, педагоги, стали  операторами, програмістами тощо. Раненько проснувшись, вчитель біжить до комп'ютера, адже там, по ту сторону екрана,  чекає дітвора. А за спиною кожної дитини,   як мінімум, двоє глядачів. Розпочинається урок, але зробити тишу не завжди є можливість,  адже у кожній квартирі триває життя,  члени родини на карантині, всі вдома і кожен займається якоюсь особистою справою! В такому режимі педагог проводить 5, 6, а може, і 7 уроків! Діти отримують знання, слухають пояснення вчителя, переглядаючи всі уроки за розкладом. А завдань багато! В роботі, в спілкуванні час пробігає швидко, діти стомлюються, їм хочеться якнайшвидше відпочити. Батьки хвилюються, зриваються на дітях. Дітям  важко - постійний контроль!

А що ж вчителі? А в них після обіду розпочинається робочий колапс!

 Діти починають присилати домашні завдання, і кожен це робить тоді, коли йому зручно.  Педагог  все це перевіряє і оцінює роботи учнів. Увесь цей процес забирає дуже багато часу і сили.   Особисто я  засиджуюсь за комп'ютером до пізньої години, готуючи якусь  цікавинку для  дітей. А що далі? Підготовка до наступного дня: презентації, плани, відео.

І так кожного дня!   Дорогі вчителі! Сьогодні ви  разом працюєте на благо наших дітей!  Тримайтеся і віддавайте свої знання дітям! Але дбайте про своє здоров’я. Втома, незадоволеність результатами, нерозуміння  як правильно подати матеріал, постійні  психічні навантаження , депресивний стан, відсутність соціальної підтримки призводять до професійного вигорання. Адже ваша щоденна праця є досить великим навантаженням на психіку.

Психологічні поради щодо запобіганню щоденним стресам та професійному вигоранню:

1. Знайдіть людину, яка вас розуміє, з якою можете говорити про проблеми.

2. Намагайтеся знайти баланс між роботою та особистим життям.

3. Згадайте цікавий фільм, кумедні історії із життя.

4. Прислухайтеся до себе.

5. Присвячуйте час для себе. Просто полежіть на дивані, поспіть,  прочитайте книгу, послухайте музику, поробіть вправи,  зробіть собі подарунок.

6. Використовуйте знак «Не турбувати».

7. Не присвячуйте все життя роботі, навчанню. Навчіться планувати!

8. Побудьте слабкою дома, дайте змогу іншим про вас попіклуватися. Не беріть все на себе.

9. Пам’ятайте про злети та падіння.

10. Коли відчуваєте безнадійність - шукайте перспективи.

11. Зростайте професійно ( онлайн  -курси,  вебінари).

12. Не бійтеся шукати іншу роботу, якщо нинішня вам не дозволяє втілити мрії в реальність.

13. Робіть життя цікавим! Допоможіть іншому!

14. Вчіться терпіти і прощати. Будьте позитивною особистістю!Побільше посміхайтеся!

Діти щасливі від того, що бачать вчителів, вони з нетерпінням чекають зустрічі з Вами.

 Робота з комп'ютером потребує багато здоров'я. Бережіть себе, будьте здоровими! 

Залишайтеся вдома!

 КАРАНТИННЕ ЗАСПОКІЙЛИВЕ ДЛЯ БАТЬКІВ

від Светлана Ройз

Локдаун не додає працюючим батькам ресурсу, на жаль( Дітей вдома якось треба займати, вчити і "розважати", аби хоч трохи попрацювати в "тиші". А ще є рутина, побут... та й себе і дітей треба нагодувати.

Почитайте ці заспокійливі і підбадьорливі факти від психологині Світлани Ройз! Текст заряджений, аби батьки могли видихнути і переконатися, що ми всі "достатньо хороші" і зможемо пережити цей локдаун.

 Навіть, якщо дитина просидить 4 години біля телевізору під мультики (за її віком), а ми, батьки, за цей час встигнемо хоч трохи відпочити - і повернемося до неї адекватними - нічого страшного з дитиною не трапиться. (Але, звичайно такий марафон з мультиків має бути не кожен день )

 Якщо дитина не поїсть кілька днів супер-пупер корисної їжі, а з'їсть кілька разів пельмені і макарони - а дорослі зможуть "видихнути" - буде дуже добре.

 Якщо ми не будемо розважати дитину - вона через якийсь час навчиться займати себе сама - і навчиться насолоджуватися власною компанією, і бути творчою. 

 Весь час повторюю - дитина впорається з 30-40% нашої неадекватності. Але для того, щоб бути адекватними інші 60-70% часу - нам важливо про себе піклуватися.

 Дитина буде (може бути) в замкнутому просторі більш агресивна і гіперактивна. Тож вона намагатиметься всі ці емоції скинути на нас. Наша мантра на час карантину (та й на всі часи): "Я-досить-хороша-мати(батько)!  А поведінка дитини зараз не пов'язана з нашою батьківською компетентністю."

 Дітям важливо сваритися, битися, вчитися ділити територію, відстоювати кордони. Це їм необхідно для дорослішання. Ідеальні взаємини - навряд життєздатні. У відсутності інших дітей поруч - зараз наші діти або будуть більш співпрацюючими вдома, або навпаки - конфлікти посиляться. Наша стратегія в конфліктах дітей - не бачили, що відбувається - не можемо робити висновок. Покарання, яке дитина не вважає справедливим - марне і небезпечне. Ставимо всім учасникам конфлікту запитання - Що сталося?, запитуємо про почуття. (Якщо вміють писати, краще нехай пишуть). Потім запитуємо: Як плануємо в майбутньому діяти, щоб ситуація не повторювалася? Записуємо на аркуші, ставимо підписи, вішаємо на видному місці. (Іноді спрацьовує з першого разу, іноді потрібно багато повторень і нагадувань.)

 Те, що я пояснюю і показую дітям наочно: якщо в будь-який пакет намагатися впхнути багато всього, він порветься. Коли нас переповнюють емоції - вони будуть "проривати" пакет, і все одно будуть просочуватися. Яка емоція наповнює твій "пакет"? (Це і для дорослих, і для дітей).

 Ми маємо пояснювати собі і дітям: є різниця між емоціями і поведінкою. Ми можемо "переживати" емоцію. Але не маємо права завдавати шкоди - ні собі, ні іншим.

 Для профілактики конфліктів дуже важливо, особливо зараз, щоб у всіх членів сім'ї з'явилося щось "своє" - що інші беруть або торкаються тільки з дозволу. Свій плед (навіть в однокімнатній квартирі допомагає відчути себе наодинці і в безпеці).

 Дитині, навіть найменшій, шкідливо, коли 24 год своєї уваги ми направляємо на неї. Не потрібні ми їй стільки. Їй важливо мати можливість подбати і про нас. Іноді з власного дозволу побути вразливими - виростає сила інших.

 Навіть найменшій дитині - з 3 років - важливо мати свої обов'язки в сім'ї. (Наприклад, наш малюк відповідав за виливання води з мильниці, щоб мило не розмокало ) Зараз важливо перерозподіляти обов'язки.

 У мене немає відповіді: як дітям обходитися без повітря і руху - це потреба здорового розвитку! Потрібно гуляти, вигулюватися і вибігуватися!

 І я усвідомлено нічого не пишу про школу. Школа - тільки частина життя дитини. Саме зараз - точно не найважливіша.

 Ми точно впораємося!

Переклад і адаптація: НеБийДитину

Джерело

Першоджерело

Якщо батьки занедужали, а дитина поруч 👉 (поради від Світлани Ройз)

Пост гумору

 

14 прикладів дитячої безпосередності, які за ефектом можуть порівнятися з холодним душем

Кожен з батьків рано чи пізно розуміє, що чим тихіше граються діти, тим більш непередбачуваними можуть бути наслідки. Але все ж іноді краще, щоб дитя мовчало, а не говорило. А вже ситуації, коли не встигнеш і оком змигнути, а дитина вже втнула щось неймовірне, знайомі кожному.

Тутка зібрав приклади дитячих витівок, від яких батьки ціпеніють, а після того, як відійдуть, ще кілька років переказують історії про них друзям і знайомим. А вкінці статті на вас чекає бонус — приклад того, які діти виростають в дуже терплячих матусь і татусів.

• 😁Колись давно була у мене подруга з сином-першокласником. Якось ми з нею готували котлети: я м’ясо кручу з цибулею, вона ліпить. Ми завжди готували котлети з яловичини та свинини, в співвідношенні 60/40. Її син-першокласник майже не їв їх. Котлету вилкою колупає та ниє: «Не хочу, не буду». А тут вона вирішила додати хліба й молока. Син з’їв котлету, зажадав ще одну, добив другу, відвалився на спинку стільця зі склянкою компоту в руках і сказав, важко дихаючи: «Мамо, нарешті ти готувати навчилася. Котлети смачні вийшли, прямо як з магазину!”
• 😁Дочка запитала мене, чи може вона кинути школу. Я відповіла, що це протизаконно та мене тоді посадять до в’язниці. І моя солодка дівчинка, дивлячись мені прямо у вічі, прорекла: «Я буду відвідувати тебе».
• 😁«Мамусю, а тобі вже 26?» – питає мене 5-річна дочка. Відповідаю, що так. «Ех, скоро вже 100 років, а потім старість… Може, поки ще час є, підемо в кафе, морозива поїмо?»
• 
  
  
  
  

• 😁Я якось зайшла в туалет в ТЦ, там двері та перегородки між кабінками не дістають до підлоги й видно ноги. У кабінці стягую з себе штани, і тут з-під перегородки із сусідньої кабінки з’являється дитяча голова. Хлопчик маму загубив.
• 😁Коли синові було років 7, їхали ми якось взимку на дачу по дамбі водосховища, а там рибалки біля лунок гніздяться. Ну і бовкнув чоловік, дивлячись на закутаних дядьків на льоду уздовж горизонту: «Он сьогодні скільки пінгвінів понабігало». Ну сказав і сказав. Хто ж знав, що син на серйозних обертах буде звинувачувати вчителя та сперечатися до хрипоти, що сам бачив гніздування пінгвінів на місцевому водосховищі? Досі нам пробачити не може.
• 😁Необережно залишила сумку відкритою. 2-річна дочка знайшла в ній паспорт і «художньо» розмалювала в ньому мою фотографію. Рік я користувалася таким, добре, що ксерокопій вистачало, і всі, хто його бачив, реготали від душі. Через рік паспорт знову попався доньці на очі, і вона запитала, що з ним сталося. Я сказала, що мені його розмалювала одна неслухняна дівчинка. Через годину вона витягла його з закритої сумки, видерла фото та принесла мені зі словами: «Поглянь, я все виправила». Ось тепер довелося його міняти.
• 😁Працюю психологом в школі. Нещодавно було тестування майбутніх першокласників. Сидимо з колегами, приймаємо діток по черзі, спілкуємося. Заходять мама з донькою. Запитуємо дівчинку, як її звуть. Вона відповідає: «Друзі називають мене Марійкою, але для вас я — Марія Андріївна». І з незворушним виглядом сідає за стіл. Ох, весело буде класному керівнику з Марією Андріївною.
• 😁Дочці було 3-4 роки, я прихворіла. Вранці вмила її, нагодувала, вивалила купу іграшок на підлогу, а сама впала на диван і задрімала. Уві сні відчуваю: дитина доторкається до мого обличчя, а прокинутися немає сил. Виявилося, що вона знайшла чорний маркер і обмалював не лише штори, підлогу і килим, але і моє обличчя! Маркер виявився стійким: не допомогли ні мило, ні спирт, ні крем, ні олія, ні лосьйон, тільки лінії стали більш розмитими. Чоловік, коли прийшов з роботи, довго реготав. Через 3 дні потихеньку змилися.
• 😁Доньці 6-й рік, з мультиків дізналася про Зубну Фею. Мріє про подарунки, перевіряє зуби щоранку. Якось забігає до мене: «Ура, зубчик випав! Я його під подушку поклала!» Прошу показати рот, вона сказала, що це секрет, і втекла гратися. Заглядаю під подушку, а там маленький квадратик, вирізаний з білого паперу. Здається, у мене росте маленький шахрай.
• 😁Щойно з’ясувалося, що мої діти реально вважали це назвою страви:
  – Мам, а що на вечерю?
  – Що дам.
  – А минулого разу щодам інший був.
• 😁Молодший брат переглянув мультик «Кунг-фу панда», а потім ходив і розповідав всім, що він хоче бути схожим на По. Батьки віддали його на кунг-фу, але йому там не сподобалося. Він сказав мені, що не бойовими мистецтвами хоче займатися, а бути пандою та їсти пельмені. Як я його розумію!
• 😁Блискітки! Польські, через третіх людей, які мама Катрусі, тітка Лариса, дістала у перекупників. Ми втирали їх в сплячу тітку Ларису та мліли від неземної краси. Ми передчували, як вона зрадіє, і думали, які ми молодці. До слова, жили ми в військовому містечку, і блищала потім вся частина. Від солдата до полковника. Блискітки були на обличчях і формі, в супі, на КПП і службовому собаці. Якісні були блискітки. Польські.
• 😁Честь і хвала тим учителям, які вміють тактовно поводитися, якщо випадково дізнаються від своїх учнів сімейні секрети. Моя сестра в 1-му класі написала у своєму щоденнику, що наші батьки разом приймали душ напередодні ввечері. Учитель у відповідь написав: «Який чудовий спосіб економити воду!»
• 
  

Відкритий онлайн-курс для підлітків

 ГО «Інститут миру та порозуміння» (ІМіП) оголошує набір на відкритий онлайн-курс для підлітків «БАЗОВІ НАВИЧКИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ»❗ 

Курс розрахований на учасників віком 14-17 років. Участь у курсі може взяти будь-який підліток з будь-якого населеного пункту України, що хоче навчитися вирішувати конфлікти мирно.

В основі курсу - багаторічний досвід ІМіП в роботі з підлітками у сфері мирного вирішення конфліктів, адаптований до онлайн-формату та успішно протестований в рамках пілотного проєкту «Мирна школа»*.

Курс складається з 9 онлайн-занять на платформі Zoom, впродовж яких у формі залученого навчання учасники отримають навички конструктивного вирішення конфліктів у інтерактивній формі та за допомогою професійного фасилітатора. 

Курс охоплює такі теми: 

🔸 Розуміння конфлікту та підходи до його вирішення 

🔸 Позиції та інтереси в конфлікті. Стратегія «Виграш-Виграш» 

🔸 Робота з упередженнями 

🔸 Стилі поведінки в конфлікті 

🔸 Навички асертивності (розуміння себе, задоволення власних 

     інтересів та потреб в конфлікті) 

🔸 Навички емпатії (розуміння іншого) 

🔸 Активне слухання 

🔸 Комунікативні навички 

🔸 Застосування отриманих знань у власному житті 

🔷 Фасилітаторка курсу: Єлизавета Коваль - радниця з побудови миру в проєкті «Мирна школа», шкільна медіаторка та фасилітаторка з більш ніж 10-річним досвідом роботи. 

✅ Зареєструватися на курс можна тут : https://forms.gle/k4wnXk7mS9GK9Rfr9

Деталі щодо участі - в анкеті реєстрації. 

З усіх додаткових питань можна писати особисто до Elizabeth Koval.  

*Мирна школа має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1368 від 01.11.2019. Більше читайте на сайті http://safeschools.com.ua/

Джерело