Рік мережею шириться лист директора школи щодо порад на карантині...

Дорогі колеги, учні, батьки!

    Зі своїх спостережень хочу дещо сказати. Ми потрапили в складну, нестандартну ситуацію. І всі ми робимо все від нас залежне. Ми не стоїмо на місці, ми ростемо, розвиваємося  . Сказати, що сьогодні важко, - це нічого не сказати. Школа - це процес спілкування!  Чи помітили ви, як нам його не вистачає? Чи переконалися всі, що в школі засвоюють більше матеріалу, аніж в онлайн?  Чи переконалися всі, що разом вчитися краще, аніж по- одному? Сьогоднішні реалії принесли труднощі усім : учням, батькам.

Сьогодні ви, педагоги, стали  операторами, програмістами тощо. Раненько проснувшись, вчитель біжить до комп'ютера, адже там, по ту сторону екрана,  чекає дітвора. А за спиною кожної дитини,   як мінімум, двоє глядачів. Розпочинається урок, але зробити тишу не завжди є можливість,  адже у кожній квартирі триває життя,  члени родини на карантині, всі вдома і кожен займається якоюсь особистою справою! В такому режимі педагог проводить 5, 6, а може, і 7 уроків! Діти отримують знання, слухають пояснення вчителя, переглядаючи всі уроки за розкладом. А завдань багато! В роботі, в спілкуванні час пробігає швидко, діти стомлюються, їм хочеться якнайшвидше відпочити. Батьки хвилюються, зриваються на дітях. Дітям  важко - постійний контроль!

А що ж вчителі? А в них після обіду розпочинається робочий колапс!

 Діти починають присилати домашні завдання, і кожен це робить тоді, коли йому зручно.  Педагог  все це перевіряє і оцінює роботи учнів. Увесь цей процес забирає дуже багато часу і сили.   Особисто я  засиджуюсь за комп'ютером до пізньої години, готуючи якусь  цікавинку для  дітей. А що далі? Підготовка до наступного дня: презентації, плани, відео.

І так кожного дня!   Дорогі вчителі! Сьогодні ви  разом працюєте на благо наших дітей!  Тримайтеся і віддавайте свої знання дітям! Але дбайте про своє здоров’я. Втома, незадоволеність результатами, нерозуміння  як правильно подати матеріал, постійні  психічні навантаження , депресивний стан, відсутність соціальної підтримки призводять до професійного вигорання. Адже ваша щоденна праця є досить великим навантаженням на психіку.

Психологічні поради щодо запобіганню щоденним стресам та професійному вигоранню:

1. Знайдіть людину, яка вас розуміє, з якою можете говорити про проблеми.

2. Намагайтеся знайти баланс між роботою та особистим життям.

3. Згадайте цікавий фільм, кумедні історії із життя.

4. Прислухайтеся до себе.

5. Присвячуйте час для себе. Просто полежіть на дивані, поспіть,  прочитайте книгу, послухайте музику, поробіть вправи,  зробіть собі подарунок.

6. Використовуйте знак «Не турбувати».

7. Не присвячуйте все життя роботі, навчанню. Навчіться планувати!

8. Побудьте слабкою дома, дайте змогу іншим про вас попіклуватися. Не беріть все на себе.

9. Пам’ятайте про злети та падіння.

10. Коли відчуваєте безнадійність - шукайте перспективи.

11. Зростайте професійно ( онлайн  -курси,  вебінари).

12. Не бійтеся шукати іншу роботу, якщо нинішня вам не дозволяє втілити мрії в реальність.

13. Робіть життя цікавим! Допоможіть іншому!

14. Вчіться терпіти і прощати. Будьте позитивною особистістю!Побільше посміхайтеся!

Діти щасливі від того, що бачать вчителів, вони з нетерпінням чекають зустрічі з Вами.

 Робота з комп'ютером потребує багато здоров'я. Бережіть себе, будьте здоровими! 

Залишайтеся вдома!