Пост гумору

 

14 прикладів дитячої безпосередності, які за ефектом можуть порівнятися з холодним душем

Кожен з батьків рано чи пізно розуміє, що чим тихіше граються діти, тим більш непередбачуваними можуть бути наслідки. Але все ж іноді краще, щоб дитя мовчало, а не говорило. А вже ситуації, коли не встигнеш і оком змигнути, а дитина вже втнула щось неймовірне, знайомі кожному.

Тутка зібрав приклади дитячих витівок, від яких батьки ціпеніють, а після того, як відійдуть, ще кілька років переказують історії про них друзям і знайомим. А вкінці статті на вас чекає бонус — приклад того, які діти виростають в дуже терплячих матусь і татусів.

• 😁Колись давно була у мене подруга з сином-першокласником. Якось ми з нею готували котлети: я м’ясо кручу з цибулею, вона ліпить. Ми завжди готували котлети з яловичини та свинини, в співвідношенні 60/40. Її син-першокласник майже не їв їх. Котлету вилкою колупає та ниє: «Не хочу, не буду». А тут вона вирішила додати хліба й молока. Син з’їв котлету, зажадав ще одну, добив другу, відвалився на спинку стільця зі склянкою компоту в руках і сказав, важко дихаючи: «Мамо, нарешті ти готувати навчилася. Котлети смачні вийшли, прямо як з магазину!”
• 😁Дочка запитала мене, чи може вона кинути школу. Я відповіла, що це протизаконно та мене тоді посадять до в’язниці. І моя солодка дівчинка, дивлячись мені прямо у вічі, прорекла: «Я буду відвідувати тебе».
• 😁«Мамусю, а тобі вже 26?» – питає мене 5-річна дочка. Відповідаю, що так. «Ех, скоро вже 100 років, а потім старість… Може, поки ще час є, підемо в кафе, морозива поїмо?»
• 
  
  
  
  

• 😁Я якось зайшла в туалет в ТЦ, там двері та перегородки між кабінками не дістають до підлоги й видно ноги. У кабінці стягую з себе штани, і тут з-під перегородки із сусідньої кабінки з’являється дитяча голова. Хлопчик маму загубив.
• 😁Коли синові було років 7, їхали ми якось взимку на дачу по дамбі водосховища, а там рибалки біля лунок гніздяться. Ну і бовкнув чоловік, дивлячись на закутаних дядьків на льоду уздовж горизонту: «Он сьогодні скільки пінгвінів понабігало». Ну сказав і сказав. Хто ж знав, що син на серйозних обертах буде звинувачувати вчителя та сперечатися до хрипоти, що сам бачив гніздування пінгвінів на місцевому водосховищі? Досі нам пробачити не може.
• 😁Необережно залишила сумку відкритою. 2-річна дочка знайшла в ній паспорт і «художньо» розмалювала в ньому мою фотографію. Рік я користувалася таким, добре, що ксерокопій вистачало, і всі, хто його бачив, реготали від душі. Через рік паспорт знову попався доньці на очі, і вона запитала, що з ним сталося. Я сказала, що мені його розмалювала одна неслухняна дівчинка. Через годину вона витягла його з закритої сумки, видерла фото та принесла мені зі словами: «Поглянь, я все виправила». Ось тепер довелося його міняти.
• 😁Працюю психологом в школі. Нещодавно було тестування майбутніх першокласників. Сидимо з колегами, приймаємо діток по черзі, спілкуємося. Заходять мама з донькою. Запитуємо дівчинку, як її звуть. Вона відповідає: «Друзі називають мене Марійкою, але для вас я — Марія Андріївна». І з незворушним виглядом сідає за стіл. Ох, весело буде класному керівнику з Марією Андріївною.
• 😁Дочці було 3-4 роки, я прихворіла. Вранці вмила її, нагодувала, вивалила купу іграшок на підлогу, а сама впала на диван і задрімала. Уві сні відчуваю: дитина доторкається до мого обличчя, а прокинутися немає сил. Виявилося, що вона знайшла чорний маркер і обмалював не лише штори, підлогу і килим, але і моє обличчя! Маркер виявився стійким: не допомогли ні мило, ні спирт, ні крем, ні олія, ні лосьйон, тільки лінії стали більш розмитими. Чоловік, коли прийшов з роботи, довго реготав. Через 3 дні потихеньку змилися.
• 😁Доньці 6-й рік, з мультиків дізналася про Зубну Фею. Мріє про подарунки, перевіряє зуби щоранку. Якось забігає до мене: «Ура, зубчик випав! Я його під подушку поклала!» Прошу показати рот, вона сказала, що це секрет, і втекла гратися. Заглядаю під подушку, а там маленький квадратик, вирізаний з білого паперу. Здається, у мене росте маленький шахрай.
• 😁Щойно з’ясувалося, що мої діти реально вважали це назвою страви:
  – Мам, а що на вечерю?
  – Що дам.
  – А минулого разу щодам інший був.
• 😁Молодший брат переглянув мультик «Кунг-фу панда», а потім ходив і розповідав всім, що він хоче бути схожим на По. Батьки віддали його на кунг-фу, але йому там не сподобалося. Він сказав мені, що не бойовими мистецтвами хоче займатися, а бути пандою та їсти пельмені. Як я його розумію!
• 😁Блискітки! Польські, через третіх людей, які мама Катрусі, тітка Лариса, дістала у перекупників. Ми втирали їх в сплячу тітку Ларису та мліли від неземної краси. Ми передчували, як вона зрадіє, і думали, які ми молодці. До слова, жили ми в військовому містечку, і блищала потім вся частина. Від солдата до полковника. Блискітки були на обличчях і формі, в супі, на КПП і службовому собаці. Якісні були блискітки. Польські.
• 😁Честь і хвала тим учителям, які вміють тактовно поводитися, якщо випадково дізнаються від своїх учнів сімейні секрети. Моя сестра в 1-му класі написала у своєму щоденнику, що наші батьки разом приймали душ напередодні ввечері. Учитель у відповідь написав: «Який чудовий спосіб економити воду!»
•