Творчість — перемикач страху
Страх не зникає від того, що ми з ним сперечаємося. Він відступає, коли ми беремо до рук щось і починаємо творити.
Є ніч, коли серце б'ється так гучно, що здається, його чує вся кімната. Думки біжать колом, а тіло вже все вирішило за нас: стиснутися, завмерти, нікуди не йти.
Знайомо? Нам теж.
Страх їде з нами в одній машині, і виганяти його марно. Питання лише в тому, хто тримає кермо. Повернути його допомагає одна дія: почати творити.
Що відбувається в мозку
Коли страшно, перемагає мигдалеподібне тіло (амігдала). Воно швидке й гучне, і щиро вірить, що рятує нас.
Коли ми обираємо колір, вирішуємо, куди повести лінію, надаємо формі вигляд, до роботи, імовірно, залучаються ті ділянки мозку, що відповідають за вибір і планування. Страх лишається пасажиром.
Що кажуть дослідження:
• у невеликому експерименті після 45 хвилин творення кортизол знизився приблизно у 75% з 39 учасників, і художній досвід не мав значення (Kaimal et al., 2016). У решти рівень не знизився, тож працює це не для всіх однаково;
• коли емоцію називають словами, активність амігдали зменшується (Lieberman et al., 2007). Малюнок, лист чи слово дають емоції ім'я, а ім'я дає опору;
• творча діяльність пов'язана з міцнішою мережею пасивного режиму мозку та стійкістю до стресу (Bolwerk et al., 2014; дослідження за участі літніх дорослих).
...
@Вікторія Назаревич
Всесвітня організація охорони здоров’я узагальнила понад 3000 досліджень і дійшла висновку, що створення та споглядання мистецтва можуть підтримувати психічне здоров’я й доповнювати лікування.
Немає коментарів:
Дописати коментар