Я останнім часом часто дивлюся на дерева. Просто помічаю їх дорогою, у парках, біля будинків.
І знаходжу багато простих речей, про які часто забуваємо.
Мені подобається, що дерево не намагається бути однаковим увесь час.
Воно росте, змінюється, втрачає листя, випускає нові гілки, переживає посуху, дощ і сильний вітер. Десь його стовбур скривився, десь залишився слід від зламаної гілки, але все це просто стає частиною його історії.
Я зібрала кілька думок, які останнім часом підказують мені саме дерева.
○Залишай місце для нових гілок.
●Гнучкість іноді рятує більше, ніж твердість.
□Навіть після бурі можна випустити нові пагони.
■Не тримай мертве листя вічно.
♡Давай тінь іншим, не втрачаючи себе.
°Дозволь собі мовчати, не все важливе звучить.
▪︎Не бійся виглядати по-різному в різні пори життя.
¤Приймай дощ так само, як сонце.
◇Справжня сила не завжди гучна.
●Залишайся частиною лісу — навіть коли стоїш окремо.
♧Не ламайся через те, що не можеш змінити погоду.
■Просто продовжуй рости.
Немає коментарів:
Дописати коментар