Іноді здається, що ми перестаємо відчувати опори. Насправді ж вони не зникають – вони просто стають тихішими і менш помітними для нас. Їх перекриває втома, тривога, надмірна відповідальність. Особливо в батьківстві, коли ми так багато віддаємо назовні, що забуваємо повернутися до себе.Оксана Шаровара, психологиня проєкту «ПОРУЧ» каже, що у такі моменти варто нагадати собі: справжня сила — не в повному контролі над ситуацією. Вона у вмінні нагадати собі про ті речі, які дають сили продовжувати та рухатися вперед.
І найнадійніша опора для дитини – це не ідеальні, а ті батьки, які можуть бути у доброму стосунку з собою та своїми цінностями.
У дописі розповідаємо про це більше та ділимося порадами, як вибудувати в собі здатність спиратися на себе. Зберігайте цей допис та діліться ним із близькими людьми 
Немає коментарів:
Дописати коментар