Відчуття власного «я» дитиною сильно формується тим, як інші реагують на неї.
Це часто називають «соціальним дзеркалом», де зворотний зв’язок від друзів, однолітків та батьків чи опікунів з часом формує ідентичність.
Коли це дзеркало підтримує, діти розвивають впевненість та емоційну безпеку.
Вони дізнаються, що їх цінують, поважають та гідні здорових стосунків.
Але коли токсична дружба стає частиною цього дзеркала, хронічна неповага чи ізоляція можуть почати сприйматися як норма.
Мозок починає коригувати очікування щодо того, як мають відчуватися любов та дружба.
З часом це може вплинути на майбутні стосунки.
Те, що здається «прийнятним» у дружбі чи у партнерів, може бути сформовано тим, що неодноразово переживалося в ранньому соціальному середовищі.
Ось чому рання дружба така важлива.
Вона не просто соціальна.
Вона глибоко формує емоційні моделі, які можуть тривати роками.
---
Відсутність друзів у дитини 
P.S. Згадались діти, які обирають матюки для повсякденного спілкування з ровесниками на будь-які теми. Часто також бачу юні парочки, які спілкуються, описують один одного через грубу лайку. Прямо в обличчя. А відповідь - усмішка, заглядання в очі.
Рольові орієнтири:(((
Немає коментарів:
Дописати коментар