Що може вказувати на «застрягання» у горі

 Міжнародна асоціація психологів по роботі з горем та тяжкою втратою

Що може вказувати на «застрягання» у горі.

Іноді, знаходячись поруч з людиною, яка переживає втрату, ми вважаємо, що вона застрягла в горі. Спираючись виключно на власне світосприйняття та досвід, ми робимо висновки, що ця людина занадто сильно сумує, занадто часто говорить про померлого, занадто багато плаче. І взагалі, все це в неї якось затягнулося.

І тут потрібно зупиняти себе, адже наша думка та бачення вочевидь є суб'єктивними.

Немає ніяких «нормальних» термінів, в які скорботний має «вкластися», переживаючи втрату близької людини. Немає жодного графіка, яким він має йти, немає правильних і неправильних емоцій та реакцій. Все індивідуально. Шлях кожної людини крізь горе є унікальним.

При цьому, на «застрягання» в горі або, говорячи професійною мовою, на складні реакції горя, можуть вказувати дещо інші ознаки:

Зміна соціального оточення.

Якщо одразу після втрати скорботний обмежив спілкування з деякими людьми, і це спілкування не відновилося з часом. У відносинах з тими людьми, які раніше були близькими, з'явилася холодність та відстороненість. Можливо, людина після втрати почала вести усамітнений спосіб життя. Можливо, вона спілкується, знаходячись у стані внутрішньої самотності, коли є відчуття, що неможливо нікого наблизити до себе – всі люди однаково далекі.

Нав'язливі образи.

Скорботний може упродовж 10–20 років говорити про те, що можна було зробити, щоб врятувати близьку людину, що пішла, докоряти собі за те, що тоді не зробив по-іншому. Це і про почуття вини, і про небажання прийняти реальність. В цьому випадку навіть через 20 років можна говорити про те, що горе не пережите, емоції не пропрацьовані, втрата не прийнята.

Психосоматика.

Коли людина протягом довгого часу не може впоратися з горем та болем від втрати, відбуваються певні порушення у функціонуванні її фізичного тіла – психосоматичні розлади та захворювання. І тут вже неможливо впоратися за допомогою самої лише психології, тож в таких випадках необхідний комплексний підхід за участі психолога, психіатра та профільного лікаря.

Це лише невелика частка ознак, що можуть вказувати на складне горе.

Тож, якщо є відчуття, що ви або близька вам людина у скорботі не може впоратися з горем самостійно, краще звернутися за професійною психологічною допомогою.

Лариса Рибик