Як говорити з дітьми про смерть. Цей давній допис сьогодні фб прибрав, як той, що порушує етичні норми спільноти. Він був опублікований 4.05. Російською мовою. Якщо російською мовою говорити про смерть неможна, я повторюю його українською, бо він важливий, і додам те, що важливо, саме зараз, під час війни..
Коли ми починаємо думати про цю тему, коли ми готуємо відповіді для дітей на тему смерті та Життя, коли ми знаходимося поряд з тими, хто зараз горює – наш ресурс, наша стійкість, наша турбота про себе – особливо важливі. Перш ніж починати говорити з дитиною на будь-яку складну тему – нам важливо зміцнитися - не тільки в знаннях, не тільки, в тому, у що ми віримо і в чому переконані, а ще й - поїсти, сісти зручно, бути емоційно стійким.
Горе знеструмлює. Перебувати поблизу горя – виснажує. Торкатися складної теми – може бути вже ресурсозатратно, а ми й так виснажені. І прямо зараз, читаючи цей текст – відверніться – переведіть погляд на те, що у вашій кімнаті дає вам відчуття сили та життєвості.
Наша психіка (у різному віці) здатна впоратися з сумом, зі скорботою. І нам важливо навіть не стільки допомогти, скільки не завадити людині, про яку ми дбаємо. І, звичайно, буде правильно, якщо у нас самих будуть знання з цієї теми.
Коли дитина близько 4 років починає говорити про страх темряви, я прошу батьків підготуватися – зовсім скоро вони відповідатимуть на запитання про смерть та секс. Ці теми часто йдуть, переплітаючись, поряд. Зараз – страх темряви у дітей спровокований і постійним стресом.
Про те, як говорити і що говорити з дітьми про смерть у 4-9 років, щоб підготувати до цієї теми – власне, і написано мою книгу "Таємниця Життя та смерті". А ось про те, як сказати дитині про смерть близького – давайте разом думати:










На похороні загиблого воїна – дитині може бути важливо. Побачити, як шанують загиблого, бути частиною «історії героїзму». (З дитиною поруч мають бути дорослі, які зможуть захистити від надмірної уваги, пояснювати те, що відбувається, і дати підтримку). Якщо є можливість - дитині важливо передати річ близького, годинник, брелок, ланцюжок, будь що.





«ускладнене горе» - коли дитина виявляє лише скорботу, у її житті немає радості, або вдає, що нічого не сталося, не ставить питань, не виявляє емоцій, униккає говорити взагалі на цю тему.

посилання на ефір на цю тему з Тетяна Трощинська - https://hromadske.radio/podcasts/my-Тетяна Трощинська/944108?fbclid=IwAR3b7GKDuUNhPNlDzSRz90kIIvWO9ICdHABbqGvYc-fFH6H9nHkzCEIRgXE
Саме зараз з темою горювання та втрати професійно працює команда lІнститут психології здоров'я Institute of Health Psychology Юлия Иорш Інна Юрах Володимир Волошини і команда Лариса Рибик
Вони проводять групи підтримки для дітей та дорослих.

1. Зовсім не страшна книга. Anastasiya Leukhina
2. Еріх Ліндеманн (E. Lindemann) клініка гострого горя
3. Вільям Воорден Консультування та терапія горя (це величезна, дорога, але важлива книга)
4. Вамик Волкан «Життя після втрати» - ця книга для не психологів, на допомогу (але психологам може бути корисна)
5. Джон Боулбі (J. Bowlby) Прив'язаність, розлучення та втрата

1. Таємниця життя та смерті. Світлана Ройз, ВСЛ
2. Плутон. Валентина Вздульська. Vivat – ця книга про хлопчика, у якого помер улюблений собака Плутон (читати з батьками)
3. Що таке смерть? Ейтан Боріцер. Чорні вівці
4. Мій дідусь став привидом. Кім Фупц Окесон Чорні вівці
5. Моя Ба. Tania Stus Видавництво Ранок (це зворушлива книжка про Бабусю)
6. Мій дідусь був черешнею. Анджела Нанетті. ВСЛ
7. Перлинка, наша бабочка. Туула Пере, Видавничий центр, 12. Ця книжка про дитину, у якої померла сестра (з цією книгою важливо бути вибірковими)
8. Небеса Анни. Стіан Гулле. "Видавництво". Книга про Дівчинку і Папу, які сумують за Мамою
Незважаючи на те, що смерть існує, ми обираємо Життя та Життєвість. І в пам'ять про тих, хто нам дорогий, давайте зміцнювати ЖИТТЯ
Немає коментарів:
Дописати коментар