Долаємо паніку

 Відкрита зустріч дитячої та сімейної психологині Світлани Ройз

Самовладання

 Любі мої діти, нагадую те, про що я вам нещодавно говорила.

Тіло фізичне і матеріальне, працює за законами. Знаємо - керуємо. Дихання за чоловічим типом (діафрагмальне, рука на животі, який випинається на вдиху). Дихання по квадрату (вдих через ніс на 4, пауза на 4, шумний видих ротом на 4, пауза на 4 рахунки). Для менших дітей дихання по трикутнику: вдих-видих-пауза можна з рухами чи рахунком теж на 4-5. Заземлення: увага на стопах (як вони впевнено стоять на землі) - погойдайтеся на стопах, постучіть ними по землі. Душ і ванна з чимось пахучоприємним. Приготуйте щось гаряче та ароматне випити (не алкоголь): відчуйте запах, вагу кухля, тепло його. Обгорніться фактурним пледом (руками відчути фактуру тканини). Повертаємо собі відчуття "тут і зараз", "я щось контролюю". Далі. Правило 5-ти: знайдіть-назвіть 5 візуальних об'єктів (наприклад, зелених чи трикутних), далі виокремте 4 різних звуки тут і зараз, потім торкніться 3 фактурних предметів (наприклад, шершавих), виокремте 2 запахи (понюхайте себе і ще щось-когось), відчуйте 1 смак (або скажіть: "у мене в роті нічого немає").  Далі, відволікти мозок: віднімаємо від 100 по 7; вгадуємо професії навколишніх людей; називаємо по 10 предметів певних категорій (наприклад, 10 відтінків червоного для дівчат, марок машин для хлопців, тощо); скажіть який сьогодні день (число, день тижня, місяць, рік, час дня, де ви знаходитесь зараз). Далі, ритмізація (відстукати ритм, порухатись у певному ритмі -від швидкого то поступового уповільнення; психологиня Світлана Ройз нагадала про силу колискової: промугикайте щось у ритмі колискової 1,5-2,5 хвилини). Далі, фізкультура і спорт (адреналін, який виділився, має попрацювати, тож побігайте, пострибайте, зробіть руханку), також нагадую парадокс: щоб розслабитись, потрібно сильно напружитись. Далі, споглядання природи. 

 Далі, механічні намагання посміхнутися призводять до стимуляції м'язів, які за певний час "обдурюють" мозок. Передивитись позитивні відео з людьми, які усміхаються чи сміються (не дивлячись ні на що!) для активації дзеркальних нейронів, які перелаштують ваш мозок. Далі, користування позитивними плей-листами з музикою. Далі, не забуваємо про спілкування. Не забуваємо про творчість: будь-що, хоч плями, хоч каракулі, хоч пісні не в ноти. Дайте собі можливість потупити. Далі, рутина: має бути щось, що є незмінним, що триває і буде тривати, якісь звичні дії. Далі, виділіть собі конкретний час для новин та хвилювання, поза ним переключайте увагу на інше. Тримаймося!

 Що говорити дітям від психологині Світлани Ройз

Пошта довіри

 

Доброго дня (чи вечора), мужня дівчино, яка наважилась розпочати розмову про прийняття себе, харчування, почуття провини та пошуки себе!

Чому мужня? Не кожний зважиться говорити про те, що болить. Більшість відмахуються: "Усе гаразд! Нічого немає", або віджартовуються. Згодом, це дійсно може прокинутись в нас і відгукнутися образливими зауваженнями на адресу найрідніших на кшталт тих, про які Ви згадували.

Ще тому, що багато сказали, а про багато чого ще стримались.

Почну мабуть з "у меня не все так красиво и красочно". За роки свого життя, а їх багато, я не зустрічала жодної людини, яка б не мала труднощів, секретів-таємниць, які оберігають, так званих "ляпів" та ситуацій ганьби (отож-бо, навіть так😔). Думаю, якщо Ви цікавились біографією відомих гарнюнь чи дівчат з обкладинки, ви зустрічали багато сумних підтверджень сказаного мною. Є там історії також про розлади харчування. Вони розпочинаються якось не дуже помітно: якісь зауваження щодо зовнішності, порівняння себе з кимось важливим (не на власну користь), часті стреси, непорозуміння з найріднішими. Дівчата (хоча це може трапитися і з хлопцями!) втрачають вагу, але зазвичай не помічають цього. Навколишні ж то жартують невдало, то б'ють на сполох, але порозуміння вже буває так важко віднайти. Буває і так, як у Вас, - як на гойдалці, то їм, наче не в себе, то обмежую себе в їжі. І почуття провини, яке починає роз'їдати з середини. Неприйняття себе. Можна навіть відчути, як зникаєш, як губиш себе. Себе справжню. Ви про це і пишете, що пересали займатись тим, що любили раніше (малювати), що не знаєте, куди рухатись далі.

Але є у Вашому листі є й інше! Це мене дуже втішило. Не помічаючи особливо цього, Ви намагаєтеся повернути собі себе. Кривляння перед дзеркалом, лупцювання бордюру чи торкання дерева - усе це намагання повернути собі відчуття, що "я є!", "я живу!", "я щось контролюю". Селфхарм має коріння звідти ж, з намагання відчути фізичний біль і сподівання, що він відволіче від болю душевного. От тільки, це більше пастка, яка у декого стає солодко-нав'язливою і потрібні ЗНАЧНІ зусилля та допомога, щоб розірвати цей ланцюг. Як і з харчуванням. Ці труднощі накопичувались не один день-місяць, тож не дивно, що Ви зривалися! Навіть з професійною допомогою це займає багато часу і звісно бувають зриви. Тож буцання бордюру чи кривляння у дзеркала мені безперечно більше подобаються, як спосіб віднайти себе і відчути реальність.

Про "проблеми з пам'яттю" і "сплю по 12 годин". 14 років - це кінець підліткового віку. Відбуваються шалені зміни не тільки у роботі гормональних систем, а й у роботі мозку. Час від часу для підлітків природньо "тупити", довго спати, мати певні труднощі з пригадуванням. Додаємо стреси внаслідок непорозумінь та конфліктів з рідними та друзями, стреси, пов'язані з баченням себе. Справа в тому, що вони мають безпосередній вплив на мозок, який може "вмикати" режим енергозбереження. Також потрібно звернути увагу на те, що саме ви їсте: чи достатньо речовин для нормальної роботи саме мозку. Також я б Вас запитала, чи не маєте Ви бува якихось захворювань, що також можуть давати подібні симптоми.

Що я пропоную дітям у схожих випадках, коли вони приходять особисто? Ооо, вони змушені пригадувати усе можливе, чим вони у собі можуть пишатися. Ми шукаємо різні способи підняти собі настрій і протриматись, коли геть накриває (зараз це називається "ресурси"). Складаємо розгорнутий список. Важливо, щоб у ньому було різне: для тіла, для емоцій, щось пов'язане також зі спілкуванням і творчістю. Якщо є можливість, я пропоную організувати зустріч з найріднішими (щоб або я поговорила з рідними, або ми всі разом зібралися і кожен мав можливість безпечно висловити свої думки та потреби). Тобто ми робимо усе безпечне, що дозволяє повернути собі себе, повернути собі впевненість і відновити, на скільки це можливо, теплі стосунки з рідними.

Якщо я щось не так зрозуміла, сподіваюсь Ви напишете ще і виправите мене.

З повагою

Олена Іванівна

Обізнані - означає захищені

Наприкінці попереднього тижня та на початку цього практичним психологом нашого навчального закладу були поведені просвітницькі бесіди з елементами тренінгу для старших підлітків та юнаків (для учнів 11, 10, одного з 9-х, трьох 8-х класів) щодо самовладання.

Ми говорили про різні можливі прийоми самозаспокоєння, опанування собою, своїм страхом чи тривогою, і розглядали навіть прийоми подолання панічних атак.

Як тільки з'явиться можливість, цю роботу буде продовжено.

 
ОПРИЛЮДНЕНО РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДІЙ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

На сайті МОН оприлюднено рекомендації щодо дій у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації.

Так, на відповідній сторінці у розділі «Цивільний захист та безпека життєдіяльності» оприлюднено наступні матеріали.

1. «Абетка безпеки», розроблена ДСНС, з можливістю встановлення відповідного мобільного додатку на смартфон. Доступна за посиланням – abetka.dsns.gov.ua.
2. Мапа з адресними місцями укриттів у підземному просторі Києва, оновлена Київською міською державною адміністрацією.
3. Рекомендований вміст тривожної валізи – доступний за посиланням.
4. Брошура «У разі надзвичайної ситуації або війни», розроблена Міністерством культури та інформаційної політики – доступна за посиланням.
5. Посібник «Супергерої безпеки», створений дитячою та сімейною психологинею Світланою Ройз – за посиланням. У посібнику йдеться про те, як говорити про загрози з найменшими членами родини і як навчити їх діяти у різних ситуаціях. У своїх рекомендаціях Світлана Ройз спиралась на матеріали Служби тилу Ізраїлю. Вона пропонує закріплювати знання у форматі ігор у супергероїв.
6. Джерело
   

З Абетки безпеки ДСНС

 

Готуючись до евакуації кожний громадянин повинен взяти із собою:

- паспорт, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, свідоцтво про народження, документи на власність, гроші;

- радіоприймач, ліхтарик, компас, годинник, ніж, свисток, пакети для сміття – 120 л, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники, запальнички;

- одяг (нижня білизна, шкарпетки бавовняні, запасні штани, кофта, плащ, шапка, рукавички, шарф, надійне зручне взуття);

- гігієнічні засоби;

- аптечка, медичний спирт (горілка), сухий спирт, необхідні медичні препарати, які вживаються щодня;

- посуд (казанок, фляга, кружка металева);

- продукти харчування (які довго зберігаються і не потребують додаткового приготування) на три доби, воду, яку треба періодично оновлювати.

Загальна вага – не більше 50 кілограмів на кожного члена сім’ї.

Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де вказано прізвище, ім’я та по-батькові, вік, домашня адреса та номер телефону.

Залишаючи квартиру, слід вимкнути освітлювальні і нагрівальні прилади, закрити водопровідні та газові крани, вікна й двері. 

На шляхах евакуації необхідно:

 -      неухильно виконувати всі розпорядження керівників;

 -      швидко та грамотно діяти за сигналами оповіщення;

 -      не залишати своїх місць у транспорті та не виходити з нього без дозволу;

 -    після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію та зайняти призначене помешкання.

Джерело