вівторок, 6 вересня 2022 р.

Як підготувати дитину до навчального року в умовах війни: ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

🤔 В умовах війни у батьків та дітей виникає чимало питань щодо продовження освітнього процесу: чи будуть зміни у звичному освітньому процесі й які? Діти відвідуватимуть школу чи навчання відбуватиметься онлайн? Як допомогти дитині навчатися в умовах війни?
☝️Найбільше клопоту і занепокоєнь – у батьків першокласників. Тому ділимося порадами психологів, як підготувати дитину, яка йде в перший клас, до навчального року в умовах війни.
🔗 Про те, як дорослі можуть допомогти дитині у підготовці до школи в буклеті, який доступний за лінком: https://bit.ly/3ds7oUs
Матеріал підготовлено спільно з UNICEF Ukraine
Дякуємо за підготовку тексту Natalya Pashko та Anny Kozlova

неділя, 4 вересня 2022 р.

Батькам та учителям

 

СПІЛЬНО
ДО НАВЧАННЯ

Унікальна платформа для батьків та вчителів, створена «Освіторією» у партнерстві з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та за підтримки Міністерства освіти і науки України. Тут ви знайдете відповіді на найпоширеніші питання стосовно навчання в Україні та за кордоном під час воєнного стану, інформацію про можливості та допомогу, а також експертні матеріали від Оcвіторія Медіа.
Сайт є безкоштовним та постійно оновлюється.

https://osvitanow.org/?fbclid=IwAR04zwDTgtamHm2osG64mQGEf36Wzbe8PWiLO2pLG68cUpR9nBRTfNbBXKE

Учням (раптом щось забулося)

 


Колегам-педагогам

 


Це про українців та їх бачення психотерапії

 




Батькам: Практичне - для учнів будь-якої форми навчання і будь - якої країни навчання

 Світлана Ройз 

Що ми зараз можемо спостерігати у дітей, не очевидне, те що може викликати у нас супротив, а потребує втручання. Із турботою про всіх, у кого розпочався навчальний рік. Практичне - для учнів будь-якої форми навчання і будь - якої країни навчання.
🌲 Коли діти концентруються і намагаються зняти тривогу - вони можуть підспівувати собі, гойдатися на стільці, щось крутити в руках. За це сварити марно. Потрібно дати будь-яку руханку, пропонувати вправи на рівновагу, дихальні вправи, запропонувати щось промовляти чи співати разом, робити частіше паузи.
🌲 Коли дитина втомлюється - від контактів, від режиму, від напруження (писати, підтримувати концентрацію, сприймати інформацію - це зараз особливий труд) втома може проявлятись спротивом, сльозами, роздратуванням, аутоагресією. Нам потрібно робити паузи, давати вправи, щоб м'язи рук, плечі могли розслабитись, нагадувати пити воду
🌲 Коли дитині страшно - вона не може зосередитись і не сприймає інформацію. Ми можемо побачити, що вона сидить на краєшку стільця, м'язи напружені, погляд може бути розфокусованим, може брати до рота куточки одягу . Коли дитині спокійно, ми бачимо, що вона, наче осідає на стільці, займає сідницями більшу поверхню, плечі опускаються, дихання стає більш глибоким. Погляд більш сфокусований. Нам важливо просити сісти зручно-зручно, наголошувати на тому, що ми в безпеці, пропонувати зробити будь-які вправи на заземлення, питати частіше, чи все зрозуміло. Можливо, розмовляти тихіше чи повільніше. Казати про ставлення до помилок - що помилки, це добре, з них зростають всі знання та здобутки.
🌲 Коли дитина не розуміє і не може сказати про це - вона буде відволікатись, може прикривати свою "неуспішність" зміною в поведінці. Нам важливо спостерігати - коли дитина стає гіперактивною - це ознака втоми, перенавантаження чи того, що щось здалося незрозумілим? Нам важливо навчити дитину без страху перепитувати - повторіть, будь ласка, я не зрозуміла
🌲 Дитина, яка потрапляє в нове середовище - спочатку звикає до нових людей, намагається відчути безпеку і зайняти своє місце, узнає, як влаштована будівля, де вхід-вихід-туалет - їдальня. Тільки потім починається сам процес навчання. Їй часто потрібна допомога - в знайомстві, в тому, щоб відчути, що її приймають, в засвоєнні правил.
🌲 Дитина, що навчається в новому місці і незнайомою мовою - втомлюється швидше. Бо сенсорні системи працюють в над напруженому режимі. Дитина слідкує за мовленням, і мімікою, намагається читати по губах, зчитувати сигнали, які кажуть про безпеку та відношенню до неї. В різних культурах ці сигнали різні. Дитині потрібно пояснювати, як влаштоване середовище, відносини,правила в новій групі, ідеально, якщо є т'ютер, наставник (із старших класів), який її супроводжує перші місяці.
Спасибі тим, хто навчає, уклін і вдячність тим, хто зараз на фронті, сил і безпеки всім - дітям і дорослим.
Обіймаю, Родино ❤️ як хочу Перемоги
Картинки - сторінки нашої з видавництвом Віват книги "Першокласна книга для майже школярів" - з практикумами - "Банка успіху" та "Свято помилок"

субота, 3 вересня 2022 р.

Як створити сприятливі психологічні умови для тих, хто повернувся з війни

 🤲Як створити сприятливі психологічні умови для тих, хто повернувся з війни


🔙Минулого тижня ми розповідали, як говорити про війну з тими (https://t.me/psy_support/850), хто був там. Не варто очікувати від людини, яка побувала в зоні бойових дій, що вона ділитиметься з вами емоціями чи обговорюватиме пережиті події. 


🔺По-перше, вона може цього просто не потребувати. 

🔺По-друге, вона може не хотіти обговорювати це саме з вами. Це може відбуватися з різних причин — через недовіру саме до вас, неготовність узагалі торкатися «болючих тем», небажання вносити війну в мирне життя, а також прагнення захистити вас від того, крізь що вона пройшла. 

🔺Іноді відкритися комусь чужому легше, ніж близьким.


🪖Досить часто побратими стають ближчими для військовослужбовців, ніж родина. Поставтеся до цього з розумінням. Пройдений важкий шлях було розділено з іншим, вони вижили разом, у них є спільний досвід, історії та жарти. Бойовий товариш може стати тим, із ким пов’язане життя, хто розуміє й підтримує, хто здатний розділити переживання та зрозуміти без слів. Часто така взаємна підтримка дає змогу легше адаптуватися до умов, що змінилися.


🍀Порадійте життю й самі — ваше «кисле» обличчя не підтримає оточуючих. Іноді навпаки — здатне викликати почуття провини через те, що непростий стан людини впливає на інших. Насправді нікому не стане ліпше, якщо вам погано. Не варто зупиняти своє життя заради інших — військові воюють за те, щоб країна жила. Дивно буде також робити вигляд, ніби нічого не сталося, й не обговорювати тему війни. Від цього бойові дії не припиняться. Радше робити щось задля перемоги на своєму місці — те, що приносить користь, дає змогу знаходити сенс і адаптуватися до нових умов.


❌Фрази, які не мають звучати: «Я тебе розумію», «Ох ти ж бідненький!», «Ти мусиш…», «Ти повинен…», «Усе буде гаразд». Вони не працюють. Ми реально не знаємо, що саме людина пережила, як вона це зробила, що з нею зараз. Ми не можемо пообіцяти, що в світі зникне зло й стане безпечно жити. 


✅Найголовніші фрази в цей момент: «Я поруч», «Ти не сам». І справді — залишатись разом і долати життєві труднощі спільно є надзвичайно цінним під час війни.


🙅Не варто також називати людину «хворою», «нещасною», «такою, що потребує лікування». Ненормальність зараз породжується ситуацією. Всі переживання та реакції є нормальними в ненормальній ситуації війни. Кожен реагуватиме за цих обставин із огляду на наявні цінності, ідеї, знання, ресурси, фізичні й душевні сили. «Нормалізація», розуміння того, що відбувається з людиною, дає змогу зменшити її напругу з цього приводу. Психологи пропонують безліч брошур, буклетів, розповсюджують інформацію через ЗМІ та соціальні мережі саме задля психологічної просвіти населення.


❕Для кожної людини першочерговим є забезпечення її базових потреб. Потурбуйтеся про це — створіть можливість поїсти, виспатися, помитися. Проте бажання нагодувати чимось смачним не має перетворюватися на насильство. Змушувати щось робити — теж не найкраща ідея. Коли людина переживає сильні емоції, організм витрачає багато енергії, а тому потребує тривалішого відновлення. Якщо в людини з’являються нові здорові звички, їх варто підтримати. Це може стати не лише фізичним, а й психологічним ресурсом.


🆕Війна змінила життя всіх нас, але різною мірою. Нове часто сприймається вороже. Тому перед тим, як щось змінювати, спитайте іншого, чи готовий він до цього. Іноді найбільш ресурсним є щось звичне, те, що було в мирний час, — випити чаю з улюбленої чашки, скрип дверей, знайомі запахи тощо. Тому переставити меблі перед поверненням воїна додому може виявитися не найкращою ідеєю. Йому доведеться адаптуватися ще й до цього. Якщо це можливо — не змінюйте звичних умов побуту. Ритуали, які були до війни, також можна зберігати — це дає відчуття стабільності, контролю над ситуацією.


Практична психологиня, кандидатка психологічних наук Дарія Отич

Джерело: ZN,UA